22 липня 2025 року Сполучені Штати вдруге за останні десять років оголосили про вихід із Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Причиною стала незгода з політикою організації, зокрема через членство Палестини, яке Вашингтон називає одностороннім політичним рішенням, що загрожує об’єктивності інституції, повідомляє MigNews.
Це не перший такий крок: у 2017 році США вже залишали ЮНЕСКО під час президентства Дональда Трампа, звинувачуючи її в «антиізраїльській упередженості». У 2023-му, за адміністрації Байдена, країна поновила членство, але нинішній вихід демонструє глибшу структурну кризу довіри між США та деякими агентствами ООН.
Макрон: вихід США не зменшує глобальної ваги ЮНЕСКО
Президент Франції Емманюель Макрон оперативно відреагував на крок США, оприлюднивши заяву на платформі X. У ній він наголосив, що Франція залишається «повністю відданою ЮНЕСКО» як інституції, що захищає глобальні цінності — науку, освіту, культуру, океанічну спадщину і мир. Штаб-квартира ЮНЕСКО розташована в Парижі, що робить Францію не лише політичним, а й символічним центром цієї організації. За словами Макрона, «вихід США не послабить нашої прихильності до тих, хто веде цю боротьбу».
Геополітичні причини розриву: Палестина і баланс сил
США жорстко критикують те, що ЮНЕСКО визнає Палестину як повноправного члена організації з 2011 року. На думку Вашингтона, така позиція підігріває напругу на Близькому Сході та суперечить зусиллям зі збереження балансу між Ізраїлем і Палестиною. Водночас багато європейських держав, включно з Францією, вважають культурну дипломатію окремою від політичного процесу, а роль ЮНЕСКО — важливою для збереження світової спадщини незалежно від політичного статусу учасників.
Що означає вихід США для самої ЮНЕСКО
З точки зору бюджету, вихід США завдає суттєвого удару — країна була одним із найбільших донорів організації. Але вже після першого виходу в 2017 році ЮНЕСКО адаптувалася до зменшення фінансування, оптимізувавши проєкти й активізувавши співпрацю з регіональними партнерами. Критично важливим залишиться питання підтримки з боку ЄС та G7, які можуть частково компенсувати втрату американської участі. Аналітики наголошують: якщо Франція, Німеччина, Японія та Канада збережуть політичну і фінансову підтримку, організація залишиться функціонально спроможною.
Можливі наслідки для глобального управління
Крок США створює прецедент послаблення ролі багатосторонніх інституцій в епоху геополітичної турбулентності. За оцінками міжнародних оглядачів, це може:
- Підірвати авторитет ЮНЕСКО як майданчика для культурної дипломатії
- Загострити поділ між трансатлантичними союзниками
- Посилити вплив Китаю, який активно підтримує гуманітарні агенції ООН
- Ускладнити реалізацію глобальних програм із захисту культурної спадщини в зонах конфлікту
Рішення США вийти з ЮНЕСКО вдруге за десятиліття сигналізує про поглиблення розриву між національними інтересами й принципами міжнародної співпраці. На цьому тлі позиція Франції — символічно й політично важлива: вона демонструє, що Європа готова утримувати архітектуру культурної дипломатії, навіть без участі Вашингтона. Наступні місяці покажуть, чи вдасться ЮНЕСКО адаптуватися до нових реалій і зберегти глобальну легітимність. Раніше ми писали, що проросійські партії Молдови об’єднуються в спільний блок для усунення європейських сил.
