15 січня в українській православній традиції вшановують преподобного Павла Фівейського, якого вважають одним із перших ченців-пустельників. У народі цей день часто називають Павловим днем, і він має чимало побутових звичаїв та пересторог. Віряни цього дня згадують приклад самоти, витривалості та відданості вірі, який приписують святому. Також люди звертають увагу на прикмети погоди, бо вважається, що вони можуть підказати, яким буде найближчий період і навіть літо. Окремо згадують і те, що за старим стилем день пам’яті Павла Фівейського припадає на 28 січня, пише MigNews з посиланням на джерело УНІАН.
Хто такий Павло Фівейський і чим він прославився
За переказами, Павло народився у IV столітті в єгипетських Фівах, звідки й походить його прізвисько. Рано осиротівши, він опинився під опікою родича, який нібито зазіхав на спадщину та був до нього жорстоким. У церковних історіях згадується, що через небезпеку переслідування за християнську віру Павло був змушений тікати. Він довго блукав, а згодом оселився в печері в пустелі, ведучи дуже скромне життя. Кажуть, що він прожив у самоті майже все життя і дожив до 113 років, а його шлях став символом духовної сили.
Перекази про останні роки святого та монастир у пустелі
У традиції також розповідають, що перед смертю Павла про нього дізнався преподобний Антоній Великий, якому нібито було видіння про пустельника. Антоній знайшов Павла в печері та поховав його, і саме ця історія часто згадується у церковних оповідях. За легендою, могилу для святого вирили два леви, що в народній уяві підкреслює винятковість події. Пізніше, у V столітті, на місці печери заснували монастир, і зазначається, що він існує й сьогодні. Ці сюжети формують навколо дати особливу атмосферу, поєднуючи церковну пам’ять і давні перекази.
Молитви та прохання, з якими звертаються 15 січня
У молитвах до преподобного Павла Фівейського цього дня просять насамперед душевного й тілесного здоров’я. Також віряни звертаються з проханнями про захист від хвороб, спокус та недоброго впливу. У народних тлумаченнях часто згадують і прохання про оборону від пристріту та лиха. Вважається, що день підходить для тихої молитви, спокійних справ і наведення порядку в домі. Водночас людям радять уникати конфліктів, щоб не зіпсувати настрій і не «потягнути» за собою негаразди.
Народні звичаї Павлового дня і як «захищалися» від лиха
У побутовій традиції Павлів день інколи називають Днем чаклунів, бо існувало повір’я про особливу активність темних сил. Через це люди намагалися рідше виходити з дому, натомість займалися прибиранням, пранням або готуванням. Як оберіг згадують звичай перед виходом тричі постукати по дереву й плюнути через ліве плече, а повертаючись — повторити це саме. У давнину, за оповідями, жінки пекли круглий пиріг, освячували його в церкві та ділили між усіма членами сім’ї, сприймаючи як захист. Також Павлів день вважали сприятливим для весіль і вінчань, бо вірили в довге та міцне подружнє життя.
Заборони та прикмети погоди на 15 січня
Церква застерігає цього дня від сварок, лихослів’я, заздрості та жадібності, а також від небажання допомогти тим, хто цього потребує. Серед народних заборон згадують, що не варто виходити з дому голодним, бо це нібито «до хвороб». Не радять брати подарунки від малознайомих людей і підбирати речі на вулиці, особливо на перехрестях, аби не «принести» чуже лихо. Також кажуть, що небажано гуляти на самоті в незнайомих місцях і надто голосно ділитися планами чи успіхами, щоб не відлякати удачу. А прикмети погоди цього дня пов’язують із напрямком руху хмар, вітром, поведінкою синиць і нічними зорями: за ними намагалися визначити, чи буде мороз, відлига, дощовий рік або спекотне літо.
Нагадаємо, що церковний календар на 2026 рік, ми публікували тут.
