Ми робимо це з вами щодня – вибачаємося. Можливо, ви справді зробили щось погане. А може, це просто форма ввічливості, коли ви збираєтеся потривожити когось і попросити про допомогу. Але що саме потрібно говорити? Як правильно говорити і писати українською мовою – вибачаюся чи перепрошую?
Перший варіант використовується українцями в мовленні дуже часто. Але, на жаль, він не є правильним. Не хвилюйтеся, MigNews розповість, що ж вживати замість цього.
Чому не можна вживати і говорити «вибачаюся» в якості вибачення
Цікавить, чому не можна говорити вибачаюся? Як стверджує мовознавиця Марія Словолюб, відповідь криється в закінченні цього слова, а якщо точніше, у постфіксі -ся.
Коли ми його вживаємо, ми маємо на увазі щось, що вказує на нас. Вибачаюся – це слово означає, що ви самі себе вибачаєте.
Як ми розуміємо, це зовсім не те, чого ви хочете донести до співрозмовника. Тому, будь ласка, забудьте це слово: воно лише вкаже на вашу безграмотність.
Як правильно говорити українською: вибачаюся чи перепрошую?
Що ж тоді казати замість «вибачаюся»? Перепрошую? Так, саме так. Ця етикетна форма вибачення є правильною для нашої мови. Однак у вас є вибір. Ви також можете сказати наступне: вибачте, вибачте мені, даруйте, прошу вибачення, пробачте. Усі вони є правильними, тож оберіть те, що вам більше до вподоби.
- Порада Марії Словолюб: використовуйте частіше даруйте та пробачте. Вони не лише звучать гарно, а й є зовсім небанальними формами вибачення.
Приклади вживання «перепрошую» та інших форм вибачення
Тепер ви знаєте, що потрібно говорити, якщо ви в чомусь завинили. Ось кілька речень із цими словами:
- Вибачте, я не хотіла вас образити. Я лише намагалася донести свою точку зору.
- Даруйте, що зачепила вас. Я випадково.
- Так, це моя вина і помилка. Пробачте. Я все виправлю.
- Прошу вибачення. Я навіть подумати не могла, що він прийде на цей захід. Його ніхто не кликав…
Давати спокій чи залишати у спокої: як буде українською? Пропонуємо розібратися в тонкощах використання цієї фрази.
Залишити відповідь