Правильно — «мавпячий», без апострофа. Форма «мавп’ячий» помилкова: перед буквою «п» стоїть ще один приголосний кореня — «в», а в такій позиції апостроф не ставимо. Так само пишемо «свято», «цвях», «тьмяний».
Що каже правопис
Правило записане в § 7 «Апостроф» чинного Українського правопису 2019 року. Апостроф ставимо після губних б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї: п’ять, м’ясо, б’ю, солов’ї. Але є важливе застереження. Якщо перед губним звуком стоїть інший приголосний, що належить до кореня (окрім «р»), апостроф не пишемо.
У переліку прикладів до цього пункту правопис прямо називає «мавпячий» — поруч із «дзвякнути», «духмяний», «медвяний», «морквяний», «різдвяний», «свято», «тьмяний», «цвях». Текст правопису можна перевірити на сайті МОН; про статус документа є довідка Уповноваженого із захисту державної мови.
Два винятки, через які плутаються
Перший — літера «р». Якщо перед губним стоїть саме «р», апостроф повертається: черв’як, верб’я, торф’яний.
Другий — префікс. Коли приголосний перед губним належить не до кореня, а до префікса, апостроф теж пишемо: зв’язок, підв’язати, розм’якнути, сп’янити. Тобто «дзвякнути» — без апострофа (д і з тут у корені), а «зв’язати» — з апострофом (з- — префікс).
Приклади в реченнях
- У зоопарку біля вольєра завжди стоїть мавпячий гамір.
- Дитина освоїла мавпячу спритність на шведській стінці.
- Лікарі ще недавно казали «мавпяча віспа»; нині ВООЗ рекомендує назву mpox.
- На столі стояв морквяний пиріг, а за вікном горів тьмяний ліхтар.
- У кошику лежав черв’як для риболовлі — тут уже з апострофом, бо перед «в» стоїть «р».
Таблиця: правильно і неправильно
| Правильно | Неправильно | Чому |
|---|---|---|
| мавпячий | мавп’ячий | перед «п» стоїть «в» кореня |
| свято | св’ято | перед «в» стоїть «с» кореня |
| цвях | цв’ях | перед «в» стоїть «ц» кореня |
| різдвяний | різдв’яний | перед «в» стоїть «д» кореня |
| черв’як | червяк | перед «в» стоїть «р» — виняток |
| зв’язок | звязок | «з» — префікс |
Типові помилки
Найчастіше апостроф у «мавпячий» ставлять за аналогією з «п’ять» чи «м’ята»: там перед губним немає іншого приголосного, тому він потрібен. Інша пастка — переносити правило зі слова «мавпа»: у ньому немає ні «я», ні «ю», тож питання апострофа взагалі не виникає. Він з’являється лише в похідних словах.
Швидка перевірка: подивіться на букву перед губним. Голосний або початок слова — апостроф ставимо. Приголосний кореня — не ставимо, якщо тільки це не «р». Приголосний префікса — ставимо.
Схожі пастки з апострофом і буквосполученнями ми вже розбирали: як писати ім’я Святослав і виїжджаю чи виїзджаю.
Фото: японський макак, архівне фото. Daisuke Tashiro / Wikimedia Commons, CC BY-SA 2.0, commons.wikimedia.org.
