В українській мові є безліч слів, які використовуються під час прощання. Приміром, «до побачення», «до наступної зустрічі», «бувай», «на все добре» тощо. Це не тільки відображає багатство нашої мови, а й ввічливість, властиву нашій національності. Але як щодо слова прощавай? Чому ми іноді говоримо «прощавай» співрозмовнику і яке походження у цього слова?
MigNews упевнений, що вам буде цікаво його дізнатися, тому поділиться секретами етимології цього українського слова.
Чому ми говоримо «прощавай»: походження слова
Подумайте, звучить якось незвично: прощавай (від слова прощати, прощення). Чому ми просимо співрозмовника пробачити нас? Але ж у цьому й криється походження слова. Воно почало вживатися в українській мові під час розставання на тривалий час (або навіть назавжди), щоб між людьми не залишалося образ і негативних емоцій одне до одного.
По суті, це слово начебто відображає примирення двох людей, прагнення зупинити кінець якимось конфліктам і напруженим ситуаціям, які виникали в минулому. Хіба не мудро? Раз люди прощаються і розлучаються на довгий термін, то немає сенсу триматися за минулі образи.
Коли ми використовуємо слово «прощавай»
Як ми вже говорили вище, це слово ввічливості вживається в тому разі, якщо йдеться про остаточне або тривале розставання з людиною. Тобто, якщо ви завтра знову побачитеся, то не варто говорити «прощавай». Це розставання має емоційне для вас значення, воно може бути спричинене зовнішніми обставинами або вашим особистим рішенням.
Приклади вживання слова «прощавай» в українській мові
- Ми навряд чи побачимося найближчим часом, тому… Прощавай. Не тримай зла.
- Я прийняв рішення і йду на фронт. Молись за мене, рідна. Прощавай і обійми за мене дітей.
А ви знали, звідки взялося слово «гаразд»? Ми часто говоримо його для висловлення згоди. Про його походження ви дізнаєтеся тут.
Залишити відповідь