Щороку в перші дні березня українське суспільство традиційно розколюється на два табори: одні готують букети тюльпанів і шоколадки, інші пишуть гнівні пости про «радянський атавізм» і «pinkwashing». Але є ще один погляд, який набирає все більшої популярності саме в 2025–2026 роках: 8 березня взагалі не є святом — ні в класичному розумінні, ні в тому, яке нав’язали нам десятиліттями радянської пропаганди, пише MigNews.
Що насправді відбувається 8 березня
За даними свіжого опитування Rating Group (березень 2026), вже 52% українців не планують відзначати цю дату взагалі. Ще 10 років тому таких було лише 14%. Тенденція чітка: молодші покоління та люди, які критично мислять про історію та гендер, дедалі частіше відмовляються від штучного «свята».
Чому?
- Це не день подарунків і компліментів. Оригінальна ідея Міжнародного жіночого дня (визначена ООН у 1975 році) — день солідарності в боротьбі за права жінок, економічну незалежність, рівну оплату праці, захист від насильства та політичне представництво. Тобто це дата протесту та вимог, а не відпочинку з квітами.
- У пострадянських країнах його свідомо перетворили на «свято весни і краси». Радянська влада дуже швидко зрозуміла: якщо жінки щороку отримуватимуть тюльпани та звільнення від домашньої роботи на один день, вони набагато рідше вимагатимуть реальної рівності решту 364 дні.
- У 2026 році в Україні триває війна, економічна криза, величезне навантаження на жінок (як на фронті, так і в тилу). В такі умови перетворювати день боротьби за права на «День ніжності» виглядає щонайменше цинічно.
Аргументи, які найчастіше звучать проти «святкування»
| Аргумент | Пояснення | Сучасний український контекст (2026) |
|---|---|---|
| Це радянський рудимент | Дата закріплена в КЗпП ще з часів СРСР, а справжня історія (страйки 1908–1917 рр.) була перекручена | Декомунізація триває → багато хто вважає нелогічним зберігати цей день |
| Не всі жінки хочуть «жіночності» | Багато жінок обурює, коли їх вітають «з тендітністю і красою», а не з професійними досягненнями | Особливо гостро відчувають військові, волонтерки, лікарки, науковиці |
| День боротьби ≠ вихідний | У більшості країн світу 8 березня — робочий день, але день акцій, дискусій, заяв про нерівність | Під час воєнного стану вихідних і так немає, але символізм залишається |
| Комерціалізація та pinkwashing | Бренди заробляють на «жіночому» маркетингу, не змінюючи реальної нерівності в компаніях | В Україні це особливо помітно на тлі економічної скрути |
Що відбувається в Україні саме зараз
У 2025–2026 роках дискусія вийшла на новий рівень:
- У Верховній Раді знову реєструють законопроєкти про скасування 8 березня як державного свята (альтернативи — або повне скасування, або заміна на День української жінки).
- У школах уже рекомендують учителям пояснювати дітям: «Це не жіноче свято, а спільне — про рівні правила для всіх».
- У великих містах марші 8 березня дедалі частіше звучать гасла про демобілізацію жінок-військовослужбовиць, рівну оплату, протидію домашньому насильству та покарання за сексуальне насильство в умовах війни.
Тобто 8 березня в Україні на очах перетворюється з «радянського свята» назад на те, чим воно мало бути з самого початку — день видимої боротьби за права.
Нагадаємо, що тут ми публікували ТОП-тренди подарунків, які шукають саме зараз на 8 березня.
