Європейська мережа рад правосуддя (ENCJ) оприлюднила результати масштабного опитування суддів із 30 країн Європи, у якому Україна взяла участь вперше за весь час своєї незалежності. Дослідження охоплювало оцінку рівня незалежності суддів у власних очах, а також вплив зовнішніх факторів на судову систему. Про це зазначає в своєму матеріалі УНІАН.
Суддя Північного апеляційного господарського суду Марина Барсук проаналізувала результати опитування та у матеріалі «Як українські судді оцінюють самих себе» наголошує: Україна отримала лише 5,9 бала з 10 — найнижчий показник серед усіх учасників.
«Ми вперше самі оцінили власну незалежність, але результати стали холодним душем… Це сигнал, який судова влада не має права ігнорувати», — зазначає суддя Барсук.
Найбільш показовий результат опитування, за словами судді, — 39% українських суддів відчувають тиск через загрозу дисциплінарного переслідування. Для порівняння, у більшості європейських країн таких — лише близько 5%.
«Вона часто сприймається як каральний інструмент, а не коригуючий. Це частково наслідок глибоко вкоріненої колективної пам’яті професії: від “телефонного права” до “генеральної лінії партії”», — пояснює Барсук.
69% опитаних в Україні вважають, що зміни в оплаті праці, пенсійному забезпеченні та віці виходу на пенсію за останні три роки негативно вплинули на незалежність суддів.
«Є країни, які змогли змінити ситуацію — наприклад, у Литві частка незадоволених впала з 61% до 17% після корекції політики оплати праці. Це показує: належне реагування може швидко змінити професійні настрої», — додає суддя.
Проблемою залишається й перевантаження: тиск через обсяг роботи відчувають 56% українських суддів, тоді як середній показник у Європі — 28%.
«Перевантажений суддя фізично має менше часу на глибокий аналіз справи, а отже, і менше простору для незалежного судження», — наголошує Барсук.
18% суддів зіштовхувалися з погрозами чи залякуванням, 1% — навіть із фізичними нападами. Лише 54% переконані, що просування по службі відбувається виключно за здібностями та досвідом. Попри це, більшість вважають колег доброчесними, хоча 19% визнають наявність корупційної поведінки в системі.
Водночас українські суди демонструють високий рівень внутрішньої підтримки: лише 3% повідомили про втручання керівництва у зміст рішень, тоді як 83% відчувають повагу до своєї незалежності з боку керівників.
«Головний висновок цього дослідження не в цифрах. А в тому, що ми вперше відкрито подивилися на себе зі сторони. Поштовх до змін має йти з середини самої суддівської спільноти. Адже судова влада — це передусім люди з етичними орієнтирами, професійною гідністю й особистою відповідальністю», — підсумовує Марина Барсук.
