У російському інформаційному просторі відставку Михайла Федорова з посади міністра оборони України намагаються представити як вигідну для Москви кадрову зміну. Пропагандистські ресурси та анонімні Telegram-канали стверджують, що рішення Києва нібито послабить управління українськими оборонними технологіями. Самого Федорова в Росії тривалий час називали одним із найефективніших українських технократів, пов’язуючи з ним цифровізацію держави, розвиток безпілотних систем і впровадження технологічних рішень у війську. Водночас достовірних підтверджень того, що російське керівництво офіційно оцінює його відставку як «подарунок», немає. Подібні твердження переважно ґрунтуються на повідомленнях анонімних джерел, перевірити які незалежно неможливо, пише MigNews.
Михайло Федоров 15 липня підтвердив, що залишає посаду керівника Міністерства оборони, а 16 липня повідомив про розмову з президентом Володимиром Зеленським. За словами Федорова, глава держави пропонував йому залишитися в команді та перейти на посаду радника, однак він відмовився від такого варіанта. Наразі Федоров виконує обов’язки міністра до завершення відповідних кадрових процедур. Повідомлялося, що одним із кандидатів на посаду нового керівника оборонного відомства є очільник Міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко. Водночас станом на вечір 16 липня Верховна Рада ще не проголосувала за його призначення, а в медіа з’явилася інформація, що Клименко може відмовитися від переходу до Міноборони.
Російська пропаганда особливо акцентує увагу на ролі Федорова у розвитку української «війни дронів». Йому приписують участь у масштабуванні виробництва безпілотників, цифровізації закупівель, автоматизації бойових процесів і залученні приватних технологічних компаній до оборонної сфери. Саме тому кадрові зміни в Міноборони Москва намагається подати як втрату Україною людини, здатної швидко запускати нові проєкти. У російських публікаціях прогнозують, що після його відходу можуть виникнути проблеми з координацією виробників дронів, військових підрозділів та державних структур. Проте ці прогнози залишаються припущеннями, оскільки система оборонних технологій України не залежить лише від одного посадовця.
Окремою темою для російських ресурсів стало можливе призначення Ігоря Клименка міністром оборони. Пропагандисти намагаються протиставити його Федорову, називаючи першого класичним силовиком, а другого — технологічним менеджером із власною командою. Такі порівняння супроводжуються твердженнями, що зміна керівника нібито уповільнить реформи та створить конфлікти всередині оборонного відомства. Насправді Зеленський назвав Клименка лише одним із кандидатів, а питання нового керівника Міноборони остаточно не вирішене. Президент також заявляв про складний діалог між Міністерством оборони та військовим командуванням, наголошуючи, що кадрові рішення пов’язані з необхідністю усунути управлінські проблеми.
За даними українських медіа, однією з причин відставки міг стати системний конфлікт між Міністерством оборони та Генеральним штабом ЗСУ. Джерела повідомляли про розбіжності Федорова з головнокомандувачем Олександром Сирським, зокрема щодо реформування армії та мобілізаційних процесів. Сам Федоров після оголошення про відхід публічно назвав низку проблем, які, за його словами, існують у військовій системі. Серед них він згадав ізоляцію окремих структур, блокування рішень, проблеми з обміном інформацією та недостатню швидкість змін. Саме внутрішні суперечності російська пропаганда зараз використовує для формування картини нібито масштабної кризи українського військового управління.
У Кремлі можуть розраховувати, що кадрова невизначеність тимчасово сповільнить ухвалення рішень у Міністерстві оборони. Російські інформаційні майданчики вже прогнозують зменшення інтенсивності українських ударів далекобійними дронами та ракетами по військових об’єктах на території РФ. Проте жодних фактичних даних, які підтверджували б такий сценарій, поки немає. Виробництво безпілотників, планування операцій і застосування далекобійних засобів ураження здійснюють різні державні органи, командування та військові підрозділи. Тому навіть зміна керівника Міноборони не означає автоматичного припинення або різкого скорочення відповідних програм.
Відставка Федорова викликала реакцію не лише в Росії, а й серед партнерів України та частини українського суспільства. У Києві та інших містах відбулися акції з вимогою залишити його на посаді, а європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що заміна такого посадовця може викликати запитання у партнерів. Водночас джерела у владній фракції повідомляють, що Федоров може залишитися в команді президента, хоча його майбутня роль ще не визначена. Кадрова процедура також не завершена, тому говорити про повне передання Міністерства оборони новому керівнику поки зарано. Російські заяви про «стратегічне вікно можливостей» наразі залишаються частиною інформаційної кампанії, спрямованої на перебільшення наслідків внутрішніх перестановок в Україні.
Новий склад Кабміну подали до Ради — хто відповідатиме за енергетику, фінанси та відновлення.
