Заява президента Франції Емманюеля Макрона про намір офіційно визнати Палестинську державу у вересні 2025 року викликала гостру реакцію з боку США. Держсекретар Марко Рубіо публічно розкритикував цей намір, назвавши його «безвідповідальним» і таким, що «підіграє пропаганді ХАМАС».
«Це ляпас у обличчя жертвам подій 7 жовтня. Ми категорично відкидаємо подібну ініціативу», — заявив Рубіо. Виступаючи перед журналістами у Вашингтоні після звернення французького президента.
Визнання Палестини Францією зробить її першою країною «Великої сімки», яка офіційно визнає палестинський суверенітет. Це суттєво ускладнює спільну позицію G7 щодо ізраїльсько-палестинського конфлікту, повідомляє видання MigNews.
Що передбачає план Макрона щодо Палестини
У виступі в Парижі Емманюель Макрон заявив, що Франція готується до формального визнання Палестинської держави на сесії Генеральної асамблеї ООН восени 2025 року. У промові французький лідер підкреслив, що такий крок має на меті «відновити баланс і посилити тиск на обидві сторони для укладання мирної угоди». Однак критики розглядають цю ініціативу як політичний крок, що може підірвати переговорний процес. Ізраїльська сторона неодноразово заявляла, що визнання Палестини в обхід прямих переговорів є неприйнятним. 146 держав-членів ООН уже визнали Палестинську державу. Але жодна з провідних економік G7 досі не пішла на такий крок. Таким чином, Франція може створити прецедент, що змінить динаміку в дипломатичних колах.
США посилюють тиск: дипломатичний вихід із Катару
Критика з боку Рубіо прозвучала на тлі провалу чергового раунду переговорів у Катарі. Американська делегація, яка брала участь у перемовинах із представниками ХАМАС щодо режиму припинення вогню в секторі Гази, вирішила достроково залишити Доху. За словами речника Держдепартаменту, відповідь ХАМАС на останні пропозиції була «неприйнятною» і «не свідчила про готовність до компромісу». У Вашингтоні це також трактують як сигнал до союзників утриматися від дипломатичних жестів, які можуть бути сприйняті як легітимація діяльності угруповання. Цей крок додатково підсилив розбіжності між позиціями США та деяких країн ЄС, зокрема Франції та Ірландії.
Чому позиція Франції може вплинути на політику ЄС
Хоча рішення Макрона не є остаточним, воно вже спровокувало хвилю обговорень усередині Європейського Союзу. Деякі держави-члени, зокрема Іспанія, Бельгія та Словенія, раніше висловлювали симпатії до ідеї визнання Палестини, але не діяли без узгодженості з Брюсселем. Париж може запустити нову хвилю «символічного визнання» з боку інших країн, що поставить під сумнів спільну зовнішню політику ЄС щодо Близького Сходу. Аналітики зазначають: у контексті наближення виборів до Європарламенту та зростання впливу правих і лівих сил, питання Палестини може стати точкою розлому в європейській дипломатії. Раніше ми писали про те, чому Німеччина інвестує в оборонні стартапи та переглядає безпекову доктрину.
