Міністерство фінансів оприлюднило деталі великого податкового законопроєкту, який передбачає суттєві зміни для підприємців, онлайн-платформ і споживачів. Йдеться про документ, який може змінити правила гри одразу в кількох важливих сферах — від роботи ФОП до оподаткування міжнародних покупок. У фокусі опинилися і військовий збір, і нові вимоги щодо ПДВ, і принципи оподаткування доходів, отриманих через цифрові сервіси. Очікується, що завдяки цим нововведенням державний бюджет зможе щороку отримувати додатково до 60 мільярдів гривень. Орієнтовною датою набуття чинності більшості запропонованих змін називають 1 січня 2027 року, пише MigNews.
Що пропонує новий законопроєкт
Новий документ від Мінфіну охоплює відразу кілька напрямів податкової політики, які безпосередньо стосуються як малого бізнесу, так і звичайних громадян. У законопроєкті йдеться про оновлення правил для фізичних осіб-підприємців різних груп, перегляд підходу до військового збору та зміни в оподаткуванні товарів із-за кордону. Окремий блок присвячений цифровим платформам, через які українці продають товари або надають послуги. Таким чином держава намагається охопити ті сегменти економіки, які активно розвиваються, але досі залишалися в зоні м’якшого податкового регулювання. Саме тому законопроєкт уже викликав значний інтерес серед підприємців, експертів і всіх, хто стежить за фінансовою політикою країни.
ПДВ для ФОП і нові пороги доходу
Однією з найпомітніших змін може стати запровадження обов’язкової реєстрації платником ПДВ для ФОП, якщо їхній річний дохід перевищує 4 мільйони гривень. Згідно з оприлюдненими деталями, ця норма має запрацювати з 1 січня 2027 року. Це означає, що частина підприємців, які зараз працюють без такого статусу, повинні будуть змінити модель обліку та звітності. Для малого й середнього бізнесу це може означати як додаткове податкове навантаження, так і нові бюрократичні процедури. Водночас у Мінфіні, ймовірно, розраховують, що така норма зробить систему більш прозорою та зменшить можливості для приховування реальних оборотів.
Військовий збір може залишитися надовше
Ще одна важлива ініціатива стосується військового збору, який сьогодні сприймається як податок воєнного часу. У законопроєкті зазначається, що ставка 5% може діяти не лише під час війни, а й після її завершення. Передбачається, що збір залишатиметься чинним доти, доки не завершиться реформа Збройних сил України. Це фактично означає, що тимчасовий механізм може перетворитися на довший інструмент наповнення бюджету. Для громадян і бізнесу така перспектива означає, що розраховувати на швидке скасування цього платежу поки не варто.
Які зміни готують для різних груп ФОП
У документі також прописані нові підходи до сплати зборів для підприємців на спрощеній системі. Для ФОП першої, другої та четвертої груп пропонується встановити платіж на рівні близько 10% від мінімальної заробітної плати, що орієнтовно становитиме приблизно 850 гривень. Для третьої групи передбачено іншу модель — 1% від доходу. Такий підхід свідчить про прагнення розділити податкове навантаження залежно від формату діяльності та рівня прибутків. У підсумку для одних підприємців нові правила можуть виявитися відносно нейтральними, а для інших — вимагатимуть перегляду фінансового планування.
Посилки з-за кордону та податки на покупки
Окрему увагу в законопроєкті приділено міжнародним покупкам і поштовим відправленням. Зокрема, йдеться про оподаткування товарів із-за кордону вартістю до 150 євро. Водночас для покупок до 45 євро пропонують не застосовувати ПДВ, що фактично залишає для частини дрібних замовлень пільговий режим. Таке рішення може вплинути на поведінку покупців, які регулярно замовляють товари на іноземних маркетплейсах. Крім того, зміни можуть позначитися і на ринку доставки, і на роботі компаній, які спеціалізуються на міжнародних пересиланнях.
Податок для доходів через цифрові платформи
Ще один блок змін стосується цифрових платформ, через які користувачі отримують дохід. Йдеться, зокрема, про сервіси на кшталт OLX, Uklon та інших платформ, де люди продають речі, надають послуги або виконують замовлення. У законопроєкті пропонується зменшити податок із такого доходу до 5%. Це може стати спробою легалізувати значну частину заробітків, які зараз обертаються в напівформальному сегменті. Одночасно держава демонструє, що хоче не лише посилювати фіскальний контроль, а й пропонувати більш помірні ставки для нових форматів зайнятості.
Коли можуть запрацювати нові правила
Наразі йдеться про оприлюднені деталі законопроєкту, а не про остаточно ухвалений закон. Проте вже зараз орієнтовною датою старту більшості змін називають 1 січня 2027 року. Саме до цього часу бізнес, платформи та споживачі матимуть змогу оцінити майбутні наслідки та підготуватися до можливих нововведень. Якщо документ буде підтримано в нинішньому або близькому до нього вигляді, податкова система для багатьох категорій платників суттєво зміниться. На тлі очікуваних додаткових 60 мільярдів гривень на рік ця ініціатива вже виглядає як одна з наймасштабніших податкових реформ останнього часу.
Нагадаємо, що дизель в Україні подорожчає до 90 грн за літр.
