Криза ліквідності бюджету: уряд відклав платежі на 39 млрд грн — що фінансують першими і які закони розблокують допомогу

Міністр фінансів Сергій Марченко у Верховній Раді. Фото: Мінфін України (mof.gov.ua)

Уряд переніс на кінець 2026 року бюджетні платежі приблизно на 39 млрд грн, а ще 46 млрд грн застрягли в Казначействі. Міністр фінансів Сергій Марченко прямо назвав жовтневу ситуацію кризою ліквідності. Для більшості українців головне питання просте: чи вплине це на зарплати, пенсії та підготовку до зими — і що має статися, щоб гроші пішли.

Як повідомляє «Укрінформ», про це Марченко сказав 12 жовтня під час години запитань до уряду у Верховній Раді. Міністр наголосив, що йдеться не про скасування програм, а про перенесення частини видатків, щоб розподілити наявні кошти за пріоритетами. Деталі виступу також наводить «Слово і Діло».

Що означає «криза ліквідності» простими словами

Криза ліквідності — це не банкрутство держави і не скасування бюджету. Це ситуація, коли гроші за планом мають бути, але надходять пізніше, ніж треба платити. Тому уряд вибудовує чергу: спершу те, без чого не можна, решту — пізніше.

За словами Марченка, ключова причина — затримка макрофінансової допомоги на $4,25 млрд, яку чекали ще в серпні–вересні. Ця сума, за оцінкою міністра, дорівнює приблизно півтора місяця податкових надходжень до бюджету. Загалом через невиконання взятих Україною зобов’язань, за його словами, країна недоотримала $29,5 млрд бюджетної підтримки (без урахування останніх траншів).

Що фінансується, а що чекає: зведена таблиця

Ми звели в одну таблицю все, що міністр назвав у Раді, щоб було видно, кого стосуються затримки.

Напрям Статус
Оборонні видатки Фінансуються першочергово
Пенсії Фінансуються першочергово
Зарплати бюджетникам Фінансуються першочергово
Соціальні допомоги Фінансуються першочергово
Платежі на ~39 млрд грн Перенесені на кінець року
Бюджетне відшкодування ПДВ бізнесу (18 млрд грн) Припинене
Ремонт доріг, шкільні автобуси, ремонт житла, підготовка до опалювального сезону, резервне живлення У черзі: 46 млрд грн непроведених платежів станом на 12 жовтня

Тобто пенсіонерів, військових і бюджетників, за словами міністра, затримки не мають зачепити. Найбільше відчують громади, підрядники та компанії-експортери, які чекають на повернення ПДВ. Про те, як Казначейство вже раніше затримувало платежі місцевих бюджетів, ми писали в матеріалі «Казначейство блокує платежі громад: чому містам не платять 20 млрд грн».

Окремо Марченко повідомив, що уряд нещодавно розблокував фінансування планів стійкості, і висловив сподівання, що громади встигнуть підготуватися до опалювального сезону.

Чотири рішення, від яких залежать гроші партнерів

Найважливіше з виступу міністра те, що частину проблеми Україна може зняти сама. Марченко перелічив зобов’язання, виконання яких дає змогу відновити надходження:

  • оподаткування посилок;
  • призначення членів Рахункової палати;
  • ухвалення законопроєкту про оцінку майна;
  • відновлення конкурсів на державну службу.

Три з чотирьох пунктів залежать від голосувань у Верховній Раді. Тож темп, з яким депутати ухвалюватимуть ці рішення, фактично визначає, коли бюджет отримає відкладені транші.

Ключові цифри: доходи падають, війна дорожчає

  • За підсумками 2026 року бюджет може недоотримати близько 70 млрд грн податків — через руйнування бізнесу, логістики, металургії та блокування портів.
  • Загальний фонд уже недоотримав майже 50 млрд грн запланованих доходів, з них 32 млрд грн — у серпні та вересні.
  • Річна інфляція, за даними міністра, прискорилася до 10%, у вересні ціни зросли на 1,2%.
  • Потреби оборони зросли зі $105 млрд у 2022 році до $155 млрд зараз; станом на серпень недофінансування Сил оборони до кінця року оцінювали в $27 млрд.

Додатковий тиск створює позиція Брюсселя. Як писала Financial Times, ЄС відхилив прохання України достроково надати частину коштів із кредитного пакета на €90 млрд і пов’язав подальше фінансування з виконанням реформ.

Що буде далі

Марченко назвав ситуацію контрольованою: уряд наростив внутрішні запозичення понад план, щоб перекрити дефіцит. Єдине, що Мінфін, за його словами, не може контролювати, — це виконання міжнародних зобов’язань. Найближчі тижні покажуть, чи встигне Рада ухвалити потрібні закони до кінця року, коли настане черга відкладених 39 млрд грн.

Висновок редакції: соціальні виплати поки захищені, але відкладені платежі — це борг держави перед громадами й бізнесом, який доведеться погасити вже в грудні. Чи вистачить на це грошей, залежить не лише від партнерів, а й від чотирьох рішень, які Україна має ухвалити сама.

Фото: міністр фінансів Сергій Марченко у Верховній Раді. Мінфін України / «Слово і Діло», slovoidilo.ua.

Поділитися цією статтею
Коментарів немає

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.