Сон понад 8 годин може бути пов’язаний із прискореним біологічним старінням організму. До такого висновку дійшла міжнародна група дослідників, яка вивчала зв’язок між тривалістю сну та показниками біологічного віку. Результати масштабної роботи були опубліковані у журналі Nature у травні 2026 року. Вчені встановили характерну U-подібну залежність: менш сприятливі показники спостерігалися як у людей, які регулярно недосипали, так і в тих, хто спав занадто довго, пише MigNews.
Для дослідження науковці використали великі масиви даних, зокрема UK Biobank. Біологічне старіння оцінювали значно ширше, ніж лише за станом мозку. Дослідники застосували 23 так звані «годинники» біологічного старіння, сформовані на основі МРТ, протеоміки та метаболоміки. Загалом аналіз охоплював показники різних органів, тканин та молекулярних систем організму. Статистично значущий нелінійний зв’язок між сном і біологічним віком був виявлений для дев’яти з 23 таких показників.
Найкращі показники біологічного віку фіксувалися не за максимально тривалого сну. Залежно від статі та конкретної системи організму мінімальні значення біологічного віку відповідали приблизно 6,4–7,8 години сну на добу. Для жінок цей діапазон становив приблизно 6,5–7,8 години, а для чоловіків — 6,4–7,7 години. Саме тому для подальшого аналізу автори роботи умовно віднесли 6–8 годин до нормальної тривалості сну, менш як 6 годин — до короткої, а понад 8 годин — до тривалої.
При цьому результати не означають, що сон тривалістю, наприклад, 8,5 або 9 годин сам по собі обов’язково змушує організм швидше старіти. Дослідження насамперед показує асоціацію, а не доводить прямий причинно-наслідковий зв’язок. Тривалий сон може також супроводжувати певні захворювання, порушення сну або інші зміни стану здоров’я, які здатні впливати на біологічний вік. Автори також наголошують, що нормальна потреба у сні може відрізнятися залежно від людини та інших факторів.
Цікаво, що U-подібний зв’язок простежувався не лише в одному типі показників. Науковці додатково аналізували сотні характеристик, отриманих за допомогою медичної візуалізації, а також білки плазми крові та метаболіти. Схожі закономірності виявлялися на різних рівнях — від структурних характеристик органів до молекулярних маркерів. Попередні дослідження UK Biobank також демонстрували U-подібний зв’язок між тривалістю сну та окремими показниками прогнозованого біологічного віку.
Таким чином, принцип «чим більше спиш, тим краще» не підтверджується отриманими даними. Для більшості досліджених показників найсприятливіша зона перебувала приблизно посередині між хронічним недосипанням і надмірно тривалим сном. Водночас потреба у сні індивідуальна, тому результати дослідження не варто сприймати як рекомендацію навмисно скорочувати нічний відпочинок до конкретної кількості годин.
Дізнайтесь, що таке Damo Radar від Alibaba і як нейромережа допомагає виявляти рак за КТ-знімками.
