Головний біль, який не проходить днями і заважає повноцінно жити – це може бути не просто втома або стрес, а хронічна мігрень. Цей стан значно знижує якість життя і вимагає особливого підходу. Але що таке хронічна мігрень? І як її розпізнати?
MigNews розповість, які симптоми вказують на захворювання, і які методи лікування дійсно працюють.
Що таке хронічна мігрень і які її симптоми
Міжнародне товариство з вивчення головного болю визначає хронічну мігрень як головний біль, що виникає 15 або більше днів на місяць протягом більше трьох місяців, причому принаймні 8 з цих днів головний біль має ознаки мігрені:
- Біль є помірним або сильним і часто інтенсивним.
- Біль може бути з одного боку голови або з обох боків.
- Головний біль викликає відчуття пульсування, стукоту або пульсації.
- Біль посилюється при фізичній активності або русі.
- Пацієнт повинен відчувати нудоту, блювоту та/або чутливість до світла і звуку разом з головним болем.
Інші дні з головним болем не обов’язково мають бути повними мігренозними нападами. Наприклад, якщо у вас мігренозний напад з сильним головним болем у перший день і ви приймаєте ліки, але у другий день все ще відчуваєте слабкий головний біль, це буде один день мігренозного головного болю і один день іншого головного болю.
Хронічна мігрень: чому виникає і які фактори ризику?
Від стресу до прихованих неврологічних проблем – мігрень може бути викликана багатьма різними факторами. За допомогою вашого лікаря ви можете почати визначати та усувати причини. Ось п’ять можливих причин, через які ви можете страждати на хронічну мігрень, та як зробити наступний крок до тривалого полегшення.
- Судинні порушення. Мігрень іноді може бути пов’язана з судинними проблемами в мозку. Аномалії форми або розміру судин можуть впливати на кровотік, що потенційно може викликати періодичну мігрень. Ваш лікар може порекомендувати пройти обстеження за допомогою методів візуалізації, щоб виключити будь-які судинні проблеми.
- Генетика. Мігрень часто передається у спадок. Якщо батьки, брати чи сестри або бабусі й дідусі страждають на мігрень, ризик її виникнення у вас збільшується. Хоча ви не можете змінити свою генетику, знання сімейної історії може допомогти вашому лікареві розробити індивідуальний план профілактики.
- Хімічний дисбаланс у мозку. Нейромедіатори, такі як серотонін і дофамін, допомагають регулювати больові сигнали. Коли ці хімічні речовини виходять з рівноваги, мігрені можуть виникати частіше або бути більш інтенсивними. Ваш сімейний лікар може порекомендувати ліки, які стабілізують ці дисбаланси, або направити вас до невролога для подальшого обстеження.
- Розлади центральної нервової системи. Такі неврологічні захворювання, як епілепсія, розлади спинного мозку або інші проблеми центральної нервової системи, можуть збільшити ймовірність розвитку хронічної мігрені. Ваш лікар може провести додаткові обстеження, якщо у вас є симптоми, що вказують на неврологічний зв’язок.
- Тригери, такі як стрес, гормональні зміни та алергії.
Хронічна мігрень може вразити людей будь-якого віку, але найчастіше до неї схильні жінки у віці від 20 до 50 років. На розвиток захворювання впливають як біологічні, так і поведінкові фактори. У групі ризику знаходяться ті, у кого вже є епізодичні мігрені, особливо якщо вони виникають частіше 10-15 разів на місяць.
Також підвищується ризик у людей зі спадковою схильністю – якщо мігрень була у батьків або близьких родичів. Сильний і регулярний стрес, нерегулярний сон, зловживання знеболювальними препаратами, гормональні коливання (наприклад, у жінок під час менструації або при прийомі гормональних контрацептивів), а також наявність супутніх станів, таких як депресія або тривожні розлади, також значно збільшують ймовірність переходу звичайної мігрені в хронічну форму.
Як позбутися хронічної мігрені і лікувати її?
Лікування хронічної мігрені вимагає комплексного та індивідуального підходу. Перш за все, важливо встановити точний діагноз і виключити інші причини головного болю. Одним з ключових кроків є коригування способу життя – необхідно нормалізувати режим сну, знизити рівень стресу, обмежити споживання кофеїну та алкоголю, а також усунути провокуючі фактори, якщо вони відомі.
Лікарі часто призначають препарати для профілактики мігрені: це можуть бути бета-блокатори, антидепресанти, протиепілептичні засоби або сучасні специфічні препарати, такі як моноклональні антитіла проти CGRP.
Якщо мігрень супроводжується частими нападами, може знадобитися курс ботулінотерапії – ін’єкцій ботоксу, які довели свою ефективність при хронічній формі.
Також важливо уникати надмірного прийому знеболюючих, оскільки це може тільки посилити проблему і привести до лікарсько-індукованого головного болю. У ряді випадків корисною може бути когнітивно-поведінкова терапія, особливо якщо мігрень супроводжується тривогою або депресією.
Регулярне спостереження у невролога і чітке дотримання призначеного плану лікування значно підвищують шанси контролювати захворювання і поліпшити якість життя.
Помітили, що у вас після кави сильно болить голова? Ось чому це відбувається і як цьому запобігти.
