Україні загрожує інтенсивне весняне водопілля через поєднання тривалих морозів і значних запасів снігу. За оцінками еколога Олександр Соколенко, ризики можуть бути суттєвими, якщо потепління настане різко, пише MigNews з посиланням на ТСН. Снігові маси, що не танули взимку, здатні швидко перетворитися на великі об’єми талої води. Це створює передумови для підйому рівнів у басейнах Дніпра, Десни та Прип’яті. Паралельно рятувальники попереджають про підвищення рівнів води в низці областей.
Три фактори ризику для паводку
Перший чинник — глибоке промерзання ґрунту після тривалих холодів. У Київській і Черкаській областях воно місцями сягає 40–50 см, що ускладнює інфільтрацію талої води. Особливо це стосується басейнів Дніпра, Десни та Прип’яті, критично важливих для Київського регіону. Коли ґрунт мерзлий, вода швидше стікає в річки, прискорюючи підйом рівнів. Це підвищує імовірність виходу води на заплави.
Другий фактор — значне накопичення снігу через відсутність тривалих відлиг. Сніговий покрив у басейнах ключових річок зберігався всю зиму, формуючи запас води. За різкого переходу температури через 0 °C можливе інтенсивне танення. У такому разі об’єми стоку зростатимуть швидко. Це створює ризик хвильового характеру підйому рівнів.
Третій чинник — відтермінування кліматичної весни. Чим довше зберігається мороз, тим імовірнішим стає раптовий старт танення за +10 °C і вище. За поступового потепління водопілля розтягується у часі та має помірний характер. За пізньої весни сценарій може бути різкішим. Відтак інтенсивність процесів залежатиме від темпів зміни температури.
Де очікувати високу воду у Києві
Найбільший підйом традиційно прогнозують у басейні Десни, а також Прип’яті та Дніпра. У столиці під загрозою — низинні ділянки. Йдеться про Труханів острів, Гідропарк та острів Муромець. За надмірного водопілля вода може виходити на заплавні території. Процес підйому біля Києва зазвичай триває 2–4 тижні, а пік можливий у квітні–травні.
Користь для екосистем і ризики для людей
Попри господарські незручності, весняна велика вода має екологічні переваги. Волога сприяє зволоженню ґрунтів і підтримці агрокультур. Водопілля покращує стан заплав, збільшує біорізноманіття риб, земноводних і рослин. На Поліссі підвищення рівнів може відновити криниці після років низьких ґрунтових вод. Водночас для мешканців прибережних зон актуальні ризики підтоплення подвір’їв і підвалів.
Прогнози за термінами та динамікою
Початок водопілля можливий уже в березні, особливо на тлі перших хвиль потепління. Пік у середній течії може зміщуватися вниз за течією поступово. Різкого підйому на два метри за день не очікують, процес імовірніше буде поетапним. Локальні підтоплення дворів можливі раніше — через засмічені зливоприймачі. У окремі роки висока вода фіксувалася навіть у червні.
Попередження ДСНС і регіони ризику
Державна служба України з надзвичайних ситуацій повідомляє про підйом рівнів води на 0,2–0,7 м у басейнах Південного Бугу, Інгулу та Дніпра 24–26 лютого. Жовтий рівень небезпеки оголошено для Кіровоградської, Черкаської, Одеської та Миколаївської областей. У Кропивницькому можливе часткове підтоплення прируслових вулиць — помаранчевий рівень. У Житомирській, Черкаській та Київській областях очікують підйом на 0,1–0,4 м без негативних наслідків. На річці Стугна (пост Здорівка) можливий початковий вихід води на заплаву (жовтий рівень).
Що варто зробити мешканцям прибережних зон
- Убезпечити майно, яке може постраждати від води.
- Слідкувати за офіційними повідомленнями місцевої влади та ДСНС.
- Перевірити стан дренажу та зливоприймачів поблизу оселі.
- Зберігати спокій і планувати дії на випадок локальних підтоплень.
Повітряна тривога в Україні 24 лютого 2026: онлайн-карта сирен у режимі реального часу.
