Служба безпеки України та Національне антикорупційне бюро викрили нові факти масштабної корупційної діяльності у сфері використання державних земель. За даними слідства, йдеться про організовану схему привласнення майна Національної академії аграрних наук, яка завдала державі збитків на понад 30 мільйонів гривень. Правоохоронці повідомили про нові підозри одразу кільком фігурантам справи. У центрі розслідування — чинний народний депутат Анатолій Гунько, якого раніше вже викривали на хабарі, пише MigNews.
Слідство встановило, що упродовж 2021–2023 років підконтрольні державні сільськогосподарські землі фактично використовувалися як приватний ресурс. На цих угіддях вирощували агропродукцію, яка не проходила повного фінансового обліку. Офіційна звітність навмисно занижувала реальні обсяги врожаю, тоді як фактичні «надлишки» зерна реалізовувалися поза бухгалтерією. У такий спосіб державні підприємства втрачали мільйони гривень доходів.
За інформацією правоохоронних органів, лише за задокументованими епізодами було нелегально продано понад 2,5 тисячі тонн зернових культур. Реалізація продукції відбувалася через мережу афілійованих компаній, які використовувалися для легалізації коштів. Схема діяла тривалий час і мала ознаки чіткої координації між усіма її учасниками. Саме системність і масштабність дій стали ключовими аргументами для посилення підозр.
Хто такий Анатолій Гунько
Анатолій Гунько — український адвокат і правозахисник, чинний народний депутат України IX скликання. Він народився 12 березня 1976 року в селі Сальне Ніжинського району Чернігівської області, на той момент — Української РСР. За освітою юрист, у професійній діяльності працював адвокатом та займався правозахисною практикою, представляючи інтереси громадян у судах та правових спорах.
До Верховної Ради України Анатолій Гунько був обраний у 2020 році на проміжних виборах у 208-му одномандатному виборчому окрузі. У парламенті він представляє політичну партію «Слуга народу» та отримав депутатський мандат 17 листопада 2020 року. У Верховній Раді Гунько брав участь у законотворчій діяльності та працював у профільних парламентських напрямах, пов’язаних із правом і державним управлінням.
Окрім народного депутата, до реалізації оборудки були залучені ще четверо осіб. Серед них — депутат Київської обласної ради, двоє керівників державних підприємств, що входять до структури НААН, а також довірена особа парламентаря. Кожен із них, за версією слідства, виконував окрему функцію: від управління землями до контролю за фінансовими потоками та збутом продукції. Правоохоронці вважають, що без участі посадовців державного сектору схема не могла б працювати роками.
Це розслідування стало продовженням гучної справи, розпочатої ще у 2023 році. Тоді народного депутата затримали під час отримання 85 тисяч доларів хабаря за сприяння у передачі в користування земель тієї ж Національної академії аграрних наук. Той епізод уже перебуває на розгляді в суді, однак нові матеріали слідства значно розширили обсяг обвинувачень. Правоохоронці наголошують, що нова справа не пов’язана формально з хабарем, але демонструє схожий механізм зловживання службовим становищем.
Наразі всім фігурантам повідомлено про підозру за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах, вчинені організованою групою. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Суд найближчим часом має визначити запобіжні заходи для підозрюваних, а слідчі дії у справі тривають.
Дізнайтесь, чому НАБУ і САП проводять обшуки в ексголови ДПСУ Сергія Дейнеки: деталі справи.
