Кадрові зміни в Київському національному університеті культури і мистецтв знову привернули увагу до одного з найвідоміших українських вишів у сфері творчих індустрій. З’явився наказ, підписаний міністром освіти і науки України Оксеном Лісовим, який стосується зміни президента навчального закладу, пише Главком. Раніше цю посаду обіймав Михайло Поплавський, чия фігура багато років асоціювалася з університетом не лише як управлінця, а й як медійного персонажа. Відтепер виконувачем обов’язків президента названо професора кафедри готельно-ресторанного і туристичного бізнесу Ігоря Комарніцького. Для університету це рішення може означати перехідний етап і підготовку до подальших управлінських кроків.
Що сталося і кого призначили виконувачем обов’язків
У наказі йдеться, що тимчасове виконання обов’язків президента покладено на Ігоря Комарніцького. Це кадрове рішення змінює управлінську конфігурацію у виші, де з 2015 року посада ректора фактично трансформувалася в посаду «президента». Такий перехід у термінах свого часу став помітним маркером того, як університет адаптувався до законодавчих і політичних реалій. У контексті поточного рішення важливо, що йдеться саме про статус «в.о.», тобто про тимчасове управління, а не завершене призначення на повний термін. Це створює очікування подальших процедур, зокрема можливих виборів керівника. Разом із тим сама поява нового керівника в статусі «в.о.» вже впливає на щоденну роботу університету, комунікації та внутрішні процеси.
Як університет змінювався і яку роль відігравав Поплавський
Навчальний заклад бере початок з 1968 року, коли його заснували як Київський державний інститут культури. З 1995 по 2014 роки Михайло Поплавський очолював установу як ректор, і саме в цей період інститут перетворився на університет. За роки керівництва розширювався спектр спеціальностей, з’являлися нові освітні можливості, а також розвиток наукових напрямів, зокрема докторантури. Окремою рисою цього часу стала надзвичайна медійність керівника, що впливало і на імідж вишу, і на стиль його просування. Водночас така публічність часто супроводжувалася критикою та дискусіями щодо меж між брендингом, управлінням і навчальним процесом.
Законодавчий контекст і трансформація посади «ректора» в «президента»
Історія посади керівника КНУКіМ тісно перепліталася із загальними змінами у вищій освіті. У 2015 році Верховна Рада ухвалила зміни до закону про вищу освіту, які обмежували можливість призначення керівниками вишів для тих депутатів, що голосували за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року. Серед тих, хто підтримав ці рішення, називався і Михайло Поплавський, що стало важливою деталлю в дискусії про його подальшу роль у керівництві. У 2017 році цю норму скасував Конституційний суд, і законодавчий бар’єр перестав діяти. Паралельно з тим у 2015-му посаду ректора в КНУКіМ почали називати «президентом», яку Поплавський зберігав і надалі. У 2021 році він був переобраний на цю позицію і залишався в ній до нинішніх змін.
Скандали, публічні заяви та тиск репутаційних ризиків
За останні роки навколо університету й самого Поплавського накопичувалося чимало гучних історій, які впливали на суспільне сприйняття закладу. Зокрема, лунали звинувачення у сексуальних домаганнях, а також критика за сексистські висловлювання та інші репутаційно чутливі теми. У публічному просторі обговорювали й те, як студентів залучали до медійних активностей, пов’язаних із промоцією керівника та іміджевими заходами вишу. Сам Поплавський раніше говорив, що хотів би передати посаду «молодому ректору», підкреслюючи важливість вчасно завершувати кар’єрний етап. Водночас на початку 2026 року він знову активізувався у медіа й соцмережах, а поруч із цим посилювалася й критика з боку публічних осіб, які згадували про боргові та інші конфлікти. У такому тлі кадрове рішення МОН читається не лише як адміністративний крок, а і як спроба зменшити турбулентність навколо університету.
Перед тим як оцінювати подальший розвиток подій, корисно зафіксувати ключові вузлові моменти, що формують поточну картину. Ці деталі пояснюють, чому зміна керівництва стала помітною новиною та чому вона може мати продовження. Вони також показують, як управлінська історія вишу перетиналася з політикою, медійністю та скандалами. Саме сукупність факторів часто створює передумови для кадрових рішень, навіть якщо формально йдеться про один наказ. Нижче — стислий перелік найважливішого.
- Наказ МОН передбачає зміну президента КНУКіМ і призначення в.о.
- Поплавський багато років очолював заклад і залишався найбільш публічним його обличчям.
- Посаду «ректора» у 2015 році перейменували на «президента», що вплинуло на формальний статус керівника.
- Репутаційні скандали й конфліктні заяви в публічному просторі посилювали тиск на університет.
- Найближчим часом можуть відбутися вибори керівника, а Поплавський заявляє про намір балотуватися.
Хто такий Ігор Комарніцький і що може бути далі
Ігор Комарніцький відомий як професор кафедри готельно-ресторанного і туристичного бізнесу та колишній декан відповідного факультету, а також як кандидат культурології. Його фігура не настільки медійна, як у Поплавського, і це може змінити тон публічної комунікації університету. Водночас у публічному описі звучить, що Комарніцький раніше входив до управлінського кола, пов’язаного з попереднім керівництвом, але з часом дистанціювався.
Окремо згадується його діяльність у суміжних структурах і наявність організаційного досвіду поза університетом, що може впливати на стиль управління в перехідний період. Очікування щодо наступного етапу пов’язані з тим, що в КНУКіМ найближчим часом можуть відбутися вибори керівника, і це означає потенційно нову конкуренцію та переоцінку управлінської моделі.
На цьому тлі важливо, що Поплавський, за наявною інформацією, не виключає повторної участі у виборах, що зберігає інтригу щодо того, яким буде остаточний формат влади в університеті.
Повітряна тривога в Україні 10 лютого 2026: онлайн-карта сирен у режимі реального часу.
