Олена Дума залишає посаду очільниці АРМА: що за цим стоїть і які зміни чекають агентство

30 липня 2025 року Олена Дума повідомила про своє звільнення з посади голови Національного агентства з розшуку та менеджменту активів. Її заява з’явилася саме у день, коли набув чинності новий закон про реформу АРМА, що має стати ключовою ланкою у структурних змінах, пов’язаних з євроінтеграцією України, повідомляє MigNews.

Що відомо про Олену Думу: біографія, кар’єра, особисте життя

Народившись у 1980 році у Хмільнику на Вінниччині, Олена Дума здобула юридичну освіту в КНУ імені Тараса Шевченка. Її кар’єра почалась зі співпраці з приватними структурами та одночасною роботою в апараті Верховної Ради. За два десятиліття вона змінила кілька прізвищ — Файдевич, Холевицька, Литвинюк — що вказує на складні особисті трансформації й можливу зміну правового статусу в різних періодах життя. Після кількох років у комітетах Ради, Кабміні, Мін’юсті та Мінекології, Дума стала директором Фонду соціального страхування. Але в 2020 році її звільнили за порушення законодавства — рішення, яке вона намагалася оскаржити безуспішно.

Особисте життя Олени Думи: родина, син і публічна позиція

Розлучена. Має сина Юрія Холевицького. У пресі з’являлися чутки про близькі зв’язки Думи з політичними гравцями на регіональному рівні, але офіційно вона заперечувала будь-яку заангажованість. Після відставки не робила гучних заяв, утримуючись від публічної полеміки.

Заява про відставку: дата, формулювання, політичний контекст

Про своє рішення Олена Дума повідомила публічно на сторінці у Facebook, звернувшись до уряду з проханням задовольнити заяву про звільнення. За її словами, цей крок — не втеча, а логічне завершення періоду інтенсивної трансформації агентства. «Ми з командою довго йшли до реальної трансформації органу, почавши її у 2023 році», — наголосила Дума. Її повідомлення супроводжували тези про результати, яких вдалося досягти попри несприятливий старт: тоді АРМА мала «максимально негативну репутацію» та майже нульову ефективність.

Результати каденції Олени Думи на посаді очільниці АРМА

У червні 2023 року уряд призначив Олену Думу головою АРМА. Попри те, що вона не мала досвіду в розшуку активів або кримінальній юстиції, її кандидатуру схвалили швидко. G7 висловила обережне занепокоєння, а громадські активісти порушували питання про політичні зв’язки Думи, її участь у виборчих кампаніях та публічні виступи на проросійських каналах. Особливо увагу привернула її поява на спільній пресконференції з Семом Кісліним — спонсором Рудольфа Джуліані — у 2019 році, де вона нібито сприяла дискредитації Джо Байдена.

У своєму дописі Дума згадала кілька ключових досягнень:

• Впровадження Prozorro як інструменту прозорості в управлінні арештованим майном
• Модернізацію Реєстру арештованих активів
• Активізацію міжнародної взаємодії в межах антикорупційних ініціатив

Окремо вона акцентувала увагу на тому, що підписала заяву про ініціювання незалежного міжнародного аудиту — крок, який має гарантувати об’єктивну оцінку ефективності реформ.

Аудити, провали та кримінальні провадження

На початку 2025 року Рахункова палата оприлюднила дані аудиту, що засвідчили провальне управління активами: 80% рішень про передачу майна не були виконані, а конкурси на управителів тривали роками. Система функціонувала неефективно, і держава втрачала мільйони. Попри це, Дума публічно звітувала про досягнення та ініціювала кримінальні провадження проти незгодних учасників тендерів. Паралельно, представники громадянського суспільства наголошували на «ручному режимі» управління та кулуарності ключових рішень.

Скандал із книгою «АРМАгедон» і кулуарна реакція в Кабміні

За інформацією джерел в уряді, останньою краплею стала презентація книги «АРМАгедон», у якій Дума виклала бачення реформ агентства. В урядових колах цей жест визнали провокативним і таким, що шкодить іміджу АРМА в період критики з боку аудиторів. Інсайдери стверджують: саме ця подія — а не проблеми з законопроєктом чи розподілом коштів — визначила рішення про її відставку.

Закон про реформу АРМА: нові вимоги до керівництва і євроінтеграційні перспективи

27 липня Президент Володимир Зеленський підписав закон про посилення інституційної спроможності АРМА. Він містить кілька стратегічно важливих положень:

• Нові критерії до голови агентства
• Обов’язкову участь міжнародних експертів у процесі відбору
• Прозорі процедури передачі активів
• Незалежний контроль за управлінням майном

Цей закон — частина пакету реформ, виконання яких розблоковує фінансову допомогу з боку ЄС. Як зазначив нардеп Ярослав Железняк, його ухвалення стало умовою для отримання 600 мільйонів євро в межах Ukraine Facility.

Контекст тиску Єврокомісії: реформи, що ще не виконані

На момент ухвалення рішення про відставку Думи Єврокомісія повідомила, що Україна не виконала три із 16 запланованих реформ, зокрема — реформу АРМА, децентралізацію і прозору процедуру добору суддів ВАКС. Через це в межах четвертого траншу Україна отримає 3,05 млрд євро замість очікуваних 4,5 млрд. Цей тиск, імовірно, став додатковим фактором, який сформував політичну доцільність добровільного звільнення Думи на фоні змін у законодавстві.

Хто може замінити Олену Думу на чолі АРМА

Згідно з новим законом, очільник агентства має бути обраний за відкритою процедурою з міжнародною участю. Очікується, що найближчим часом Кабмін офіційно оголосить про старт конкурсу. Серед потенційних кандидатів розглядаються як колишні антикорупційні активісти, так і управлінці з досвідом в Офісі Генпрокурора або НАБУ.

Звільнення Олени Думи — не лише кадрова ротація, а маркер того, як політична система реагує на зовнішні сигнали ЄС та внутрішні запити на прозорість. Її заява збіглася із законом, який змінює правила гри, — і саме це дозволило Думі піти не у тіні скандалу, а у форматі символічної передачі відповідальності. Раніше ми писали про нову очільницю міністерства Культури України.