31 травня під час виконання бойового завдання на фронті загинув Ярослав Іванов з позивним «Варнак» — 23-річний автор текстів, музикант, репер і воїн 3-ї окремої штурмової бригади. Про його смерть повідомила в мережі його наречена, пише MigNews.
Ярослав належав до того покоління, яке мало жити в мирній країні, але замість цього взяло до рук зброю у перші дні повномасштабного вторгнення. У 2022 році, ще зовсім юним, він став на захист України. Спочатку служив у легендарній 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр», потім — у Десантно-штурмових військах. З 2025 року воював у роті радіоелектронної боротьби 3-ї окремої штурмової бригади.
Голос, який знав кожен на передовій
«Варнак» не просто воював — він продовжував творити навіть на фронті. Його реп про війну швидко став своєрідним саундтреком для багатьох українських захисників. Прямі, чесні, часом жорсткі тексти без пафосу, але з глибоким болем і правдою. Він писав про те, що бачив на власні очі: про втрати друзів, про холод окопів, про внутрішню боротьбу і про те, за що вони тримаються.
Його пісні слухали в бліндажах, у машинах і під час ротацій. Вони були своїми, — кажуть побратими.
Крім музики, Ярослав писав прозу. Частина його робіт так і залишилася в нотатниках та на диктофоні — «недописаними». Саме тому проєкт «Недописані» став одним із перших, хто повідомив про його загибель. Цей проєкт збирає і зберігає творчість загиблих митців-військових, щоб їхні голоси не зникли разом із ними.
Хто такий Ярослав «Варнак»
Народився у 2002 році. До великої війни встиг зробити перші кроки в українській музичній сцені андеграунду. Однак повномасштабне вторгнення повністю змінило його шлях. Замість студії — окопи, замість концертів — бойові завдання. І все ж він знаходив можливість писати.
Його творчість поєднувала у собі вплив сучасного українського репу, поезії та щирого фронтового щоденника. Варнак не намагався бути «красивим» — він був справжнім. Саме це й робило його тексти такими потужними.
Ціна свободи
За три роки повномасштабної війни Україна втратила вже ціле покоління талановитих молодих людей — музикантів, поетів, художників, програмістів, спортсменів. Ярослав Іванов став одним із них. У 23 роки, коли більшість його однолітків тільки починає будувати кар’єру, він уже віддав найвищу ціну.
Його смерть — чергове нагадування про те, якою жорстокою є ця війна. Вона забирає не лише воїнів, а й голоси, які могли би формувати нову українську культуру наступних десятиліть.
Побратими описують Ярослава як світлу, принципову і водночас жорстку людину, яка добре розуміла, наскільки важка боротьба попереду. Він не мав ілюзій, але мав віру.
Сьогодні Україна втратила ще одного талановитого сина. Але його тексти, його реп і його історія продовжують жити. «Недописані» обіцяють опублікувати все, що вдасться знайти з творчості Варнака.
Щоб його голос не затих.
Вічна пам’ять Герою.
Дізнайтесь також, хто такий Володимир Борейко та що відомо про одного з найвідоміших екологів України, який загинув у ДТП.
