Столицю останнім часом накривають чутки про можливу евакуацію через ракетні удари, морози та ризики блекауту. У соцмережах і в коментарях експертів лунають прогнози, що у разі сильних морозів і пошкодження критичної інфраструктури будинки в Києві можуть «замерзнути» за дві-три доби, а отже — нібито неминуча евакуація міста. Водночас ніхто не пояснює, куди саме можна вивезти чотиримільйонну столицю.
ТСН.ua звернувся безпосередньо до КМДА, щоб дізнатися, чи справді існує план евакуації Києва та за яких умов його можуть задіяти, пише MigNews.
Що кажуть у КМДА про загрозу евакуації
У Департаменті муніципальної безпеки КМДА пояснили, що будь-які рішення щодо евакуації населення мають ухвалюватися відповідно до Кодексу цивільного захисту України, постанови Кабміну № 841 від 30.10.2013 року та Методики планування заходів з евакуації. У цих документах чітко визначено перелік загроз, за яких проводиться обов’язкова евакуація.
Для Києва це, зокрема, аварії з викидом радіоактивних чи небезпечних хімічних речовин, катастрофічне затоплення, землетруси, масові лісові й торф’яні пожежі, зсуви, а також збройні конфлікти. Блекаут як окрема підстава для евакуації там не зазначений.
Чи є в столиці план евакуації та кого він стосується
Посадовці підтвердили, що для Києва розроблено «План проведення заходів з евакуації населення та матеріальних і культурних цінностей у місті Києві у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій». У цьому документі закладено алгоритм дій на випадок, якщо буде ухвалено рішення про евакуацію.
Районні в місті державні адміністрації щороку уточнюють свої частини цих планів з урахуванням нових ризиків і загроз, а за потреби коригують розпорядчу документацію щодо органів евакуації. Водночас у Департаменті наголошують: чинними планами не передбачено сценарію евакуації всього міста саме через відключення електроенергії чи морози.
Що буде у разі блекауту в Києві
За словами чиновників, на випадок можливого блекауту для столиці розроблений окремий алгоритм дій. Він передбачає оперативні заходи з відновлення сталої роботи енергосистем, щоб забезпечити мінімально необхідні умови життєзабезпечення населення — тепло, воду, критичну інфраструктуру. Тобто евакуація киян у разі знеструмлення не планується, натомість робиться ставка на локальну підтримку людей та швидке відновлення мереж.
Пункти незламності та особиста готовність киян
У КМДА нагадують, що в районах Києва вже функціонують 1073 пункти незламності, з них 742 — саме для потреб населення у випадку тривалих відключень електроенергії. Там можна зігрітися, зарядити гаджети, скористатися інтернетом і отримати базову допомогу. Заклики мера мати запас води, їжі, засобів живлення для техніки й теплі речі в КМДА пояснюють як елемент особистої підготовки до можливих надзвичайних ситуацій, а не як сигнал до неминучої евакуації.
ТСН.ua підсумовує: на сьогодні йдеться не про вивезення чотиримільйонного міста, а про готовність киян і міських служб діяти злагоджено в умовах обстрілів, морозів і можливих перебоїв з електрикою.
З 22 листопада змінилися правила Національного кешбеку: на що тепер можна витратити гроші.
