На Кубі 16 березня стався масштабний енергетичний колапс, унаслідок якого без електропостачання залишилося все населення країни. Йдеться приблизно про 10 мільйонів людей, які одночасно опинилися в умовах повного знеструмлення. Про це повідомив державний оператор електромереж UNE, зазначивши, що аварія має національний характер. Ситуація стала черговим етапом загострення енергетичної кризи в країні. Експерти вже називають цей випадок одним із наймасштабніших за останні роки, пише MigNews.
Повідомляється, що електроенергія зникла по всій території острова майже одночасно. У столиці країни, Гавані, перестали працювати світлофори, що спричинило транспортний хаос. Магазини, лікарні та інші критично важливі об’єкти змушені були перейти на резервні джерела живлення або повністю припинити роботу. У компанії UNE заявили, що вже розпочато роботи з відновлення енергосистеми. Водночас точні терміни повернення електропостачання залишаються невідомими.
Попередні відключення та протести
Цей блекаут не став несподіванкою для кубинців, оскільки країна вже тривалий час страждає від регулярних відключень електроенергії. За останні місяці мешканці окремих регіонів залишалися без світла на кілька діб поспіль. На цьому тлі 14–15 березня в країні відбулися масові протести. У деяких містах вони переросли у вуличні заворушення, що свідчить про зростання соціального напруження. Зокрема, в місті Морон протестувальники атакували штаб-квартиру Комуністичної партії.
Невдоволення громадян пов’язане не лише з відключеннями електрики, але й із загальним погіршенням економічної ситуації. Люди скаржаться на дефіцит продуктів, інфляцію та відсутність стабільного енергопостачання. Блекаут лише посилив ці проблеми, зробивши їх ще більш відчутними. Експерти попереджають, що без системних реформ ситуація може погіршитися. Влада поки що закликає населення до спокою та обіцяє швидке вирішення проблеми.
Причини енергетичної кризи
Основною причиною кризи є залежність Куби від застарілих нафтових електростанцій. Енергетична інфраструктура країни давно потребує модернізації, однак через економічні труднощі це питання відкладалося роками. Додатковим фактором стала нафтовa блокада з боку США, яка значно обмежила доступ Куби до енергоресурсів. Раніше ключовим постачальником нафти була Венесуела, однак постачання фактично припинилися. Це стало критичним ударом по енергетичному сектору острова.
Крім того, Вашингтон пригрозив підвищеними митами для країн, які продовжать постачати нафту на Кубу. Така політика ще більше ускладнила ситуацію та звузила можливості для імпорту енергоресурсів. У результаті країна опинилася у стані гострого дефіциту палива. Влада Куби називає ці дії економічним тиском і звинувачує США у поглибленні кризи. Водночас аналітики вказують і на внутрішні проблеми управління енергетикою.
Реакція влади та міжнародний контекст
Президент Куби Мігель Діас-Канель раніше різко критикував політику США, називаючи блокаду “злочинною та спрямованою на знищення економіки країни”. На початку березня він повідомив про початок переговорів із Вашингтоном щодо можливого послаблення напруження. Це стало першим офіційним підтвердженням діалогу між сторонами за останній час. Водночас ситуація залишається нестабільною і залежить від політичних рішень.
Президент США Дональд Трамп також зробив резонансні заяви щодо Куби. За його словами, країна є “дуже ослабленою”, і США можуть суттєво вплинути на її майбутнє. Такі висловлювання викликали занепокоєння серед міжнародної спільноти. Аналітики вважають, що політична риторика лише загострює і без того складну ситуацію. На цьому тлі економічна та енергетична нестабільність Куби може мати ширші наслідки для регіону.
Дізнайтесь, чому Шон Пенн приїхав до Києва і пропустив церемонію «Оскар» — що відомо про візит голлівудського актора в Україну.
