Як повідомляє BBC News, король Норвегії Гаральд V помер у віці 89 років після 35 років перебування на престолі. Монарх, який правив країною з 1991 року та був найстаршим чинним монархом світу, незадовго до смерті перебував у лікарні через ускладнення під час лікування гемолітичної анемії, пише MigNews.
Королівський двір ще вранці 27 серпня повідомив, що стан Гаральда V став «дуже тяжким». Члени королівської родини зібралися в університетській лікарні Осло, куди монарха госпіталізували 24 серпня. Після смерті Гаральда V наступним королем має стати його 53-річний син, кронпринц Гокон, який під час хвороби батька виконував обов’язки регента.
Що відомо про останні дні Гаральда V
Причиною останньої госпіталізації стали ускладнення, пов’язані з лікуванням гемолітичної анемії. Це рідкісне захворювання, за якого еритроцити руйнуються швидше, ніж організм здатний їх відновлювати.
Проблеми зі здоров’ям впливали на робочий графік короля і раніше. У 2024 році через вік та стан здоров’я він скоротив кількість публічних заходів. Того ж року після хвороби під час відпочинку в Малайзії Гаральду V встановили кардіостимулятор.
За час перебування монарха на лікарняному функції регента виконував кронпринц Гокон. Саме він є спадкоємцем норвезького престолу.
Чому Гаральда V називали народним королем
За 35 років правління Гаральд V здобув репутацію монарха, близького до громадян. Норвежці називали його «дідусем» нації, «народним королем» та «одним із нас».
За час його перебування на престолі монархія стала відкритішою у фінансових і медичних питаннях. Історик та королівський кореспондент TV2 Оле-Йорген Шульсруд-Гансен також відзначав зміни, пов’язані із забезпеченням рівності громадянських і соціальних прав.
Кореспондентка Nettavisen Тове Таалесен зазначала, що близькість Гаральда V до звичайних громадян була однією з причин особливого ставлення норвежців до свого короля.
Королівська родина пережила складний 2026 рік
Останній рік життя Гаральда V супроводжувався серйозними подіями в королівській родині. У червні дружині кронпринца Гокона, кронпринцесі Метте-Маріт, пересадили легені. Ще у 2018 році в неї діагностували рідкісну форму легеневого фіброзу.
Операцію провели через два дні після того, як 29-річного сина Метте-Маріт від першого шлюбу Маріуса Борга Гейбі визнали винним за двома пунктами обвинувачення у зґвалтуванні та засудили до чотирьох років ув’язнення.
Одночасно увага преси знову була прикута до знайомства Метте-Маріт із фінансистом Джеффрі Епштейном, засудженим за сексуальні злочини проти неповнолітніх. У новому масиві документів у його справі, оприлюдненому Міністерством юстиції США, виявили значне дружнє листування кронпринцеси з Епштейном.
Королівський двір заявляв, що Метте-Маріт не приховувала знайомства з Епштейном у 2011–2013 роках. У своїй попередній заяві вона висловлювала «глибоке співчуття та солідарність» із постраждалими від його дій, шкодувала про цей зв’язок і визнавала, що неправильно оцінила особистість Епштейна, що «просто викликає сором».
Попри скандали навколо родини, інститут монархії в Норвегії продовжував користуватися значною повагою, чому сприяла особиста популярність Гаральда V.
Як майбутній король одружився із Сонею Гаральдсен
Гаральд народився 21 лютого 1937 року в резиденції Скаугум у комуні Аскер. Він став першим від середини XIV століття норвезьким королем, який народився на території Норвегії. Також він був троюрідним братом британської королеви Єлизавети II.
Після вторгнення нацистської Німеччини до Норвегії в 1940 році трирічний Гаральд разом із батьками — кронпринцом Улафом, майбутнім королем Улафом V, та кронпринцесою Мартою Шведською — і іншими дітьми родини виїхав до Вашингтона.
До Норвегії сім’я повернулася в 1945 році. У 1955 році Гаральд почав навчання в Університеті Осло та військовій академії, а з 1960 року продовжив освіту в Оксфорді.
У 1968 році принц домігся дозволу одружитися із Сонею Гаральдсен, яка не належала до знатного роду. Він заявив батькові, що не одружиться з іншою жінкою, якщо йому не дозволять цей шлюб.
Оглядачка Каролайн Вагле вважала, що рішення Гаральда згодом розширило можливості і для його дітей — принцеси Марти Луїзи та кронпринца Гокона — обирати партнерів, які не походять зі знатних сімей.
Характеризуючи особистість монарха, Вагле звертала увагу на його відкритість.
«Він ніколи не боявся проявляти емоції, гумор або показувати вразливість, і це робило його образ дуже людяним», — сказала Каролайн Вагле.
Як Гаральд V змінював норвезьку монархію
Гаральд став королем у 1991 році після смерті свого батька Улафа V. За його правління королівська родина стала відкритішою для журналістів та громадськості, а сам монарх працював над ефективнішою комунікацією зі ЗМІ.
До 2012 року Конституція визначала короля офіційним главою Церкви Норвегії. Після внесення поправок монарх може бути лише неформальним главою Євангелічно-лютеранської церкви країни.
Одним із найважчих моментів його правління стали теракти 22 липня 2011 року. Ультраправий неонацист Андерс Брейвік спочатку вбив вісім людей в Осло, а потім розстріляв ще 69 людей у молодіжному таборі на острові Утейя. Більшість загиблих там були підлітками.
Наступного дня Гаральд V звернувся до країни по телебаченню, а через кілька тижнів виголосив емоційну промову перед постраждалими та родинами загиблих.
«Я можу лише уявити глибину вашого болю. Як король цієї країни, я співчуваю кожному з вас», — сказав Гаральд V.
Оле-Йорген Шульсруд-Гансен називав цей епізод одним із визначальних для сучасної норвезької монархії.
«Я думаю, що цей момент назавжди закарбувався в нашій пам’яті як уявлення про те, якою має бути монархія», — зазначив історик.
Гаральд V підтримував різноманіття в Норвегії
У 2016 році широкого розголосу набула промова короля про релігійне, етнічне та сексуальне різноманіття норвезького суспільства.
Гаральд V говорив про широке розуміння національної спільноти та людей із різним походженням, світоглядом і сексуальною орієнтацією.
Норвежці — це люди не лише з Норвегії, а й з «Афганістану, Пакистану та Польщі, зі Швеції, Сомалі та Сирії». Вони «вірять у Бога, Аллаха, Всесвіт», а дехто ні в кого не вірить. Серед них є «дівчата, які люблять дівчат», «юнаки, які люблять юнаків», а також «дівчата та юнаки, які люблять одне одного».
Король займався спортом і захищав природу
Гаральд V багато років займався вітрильним спортом та брав участь у міжнародних змаганнях. У 1960-х і на початку 1970-х років він виступав на чемпіонатах світу та Олімпійських іграх.
На Олімпіаді 1964 року в Токіо принц Гаральд ніс прапор Норвегії. Його найкращим олімпійським результатом було восьме місце, хоча на чемпіонатах світу та Європи він посідав призові позиції.
Його батько Улаф V мав ще вагоміше олімпійське досягнення — у 1928 році в Амстердамі, ще будучи кронпринцом, він здобув золоту медаль у вітрильному спорті.
У 2005 році 68-річний Гаральд разом зі своєю командою посів перше місце на європейських змаганнях у Швеції. Це сталося лише через два місяці після операції на серці.
Захист довкілля також був важливою частиною його громадської діяльності. Протягом 20 років Гаральд очолював норвезьке відділення Всесвітнього фонду дикої природи WWF.
Нагадаємо, раніше ми писали про нові російські Су-35С та далекобійні ракети Р-37М до 300 км.
