Європейський Союз готується запровадити жорсткіші умови для надання тимчасового захисту українцям, які прибуватимуть після березня 2027 року. Згідно з інформацією польської газети Rzeczpospolita, нові правила вимагатимуть від заявників — незалежно від статі — офіційного підтвердження, що вони не підлягають мобілізації в Україні. Це фактично закриє автоматичний доступ до статусу захисту для військовозобов’язаних громадян, пише MigNews.

Тимчасовий захист (Temporary Protection Directive), запроваджений ЄС одразу після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, дозволив понад 4 мільйонам українців жити, працювати та отримувати соціальні послуги в країнах блоку без індивідуального розгляду заяв на притулок. Схему вже продовжували кілька разів, і нині вона діє до березня 2027 року. Єврокомісія пропонує продовжити її ще на рік — до березня 2028-го, але з суттєвими обмеженнями для нових заявників.

Кого торкнуться зміни?

За даними Rzeczpospolita, ключова нова вимога полягатиме в тому, що громадяни України, які звертатимуться по статус, повинні надати документальне підтвердження звільнення від мобілізації. Це стосуватиметься як чоловіків, так і жінок, якщо вони належать до категорій, які підпадають під призов.

• Чоловіки призовного віку (переважно 23–60 років), яким українським законодавством заборонено виїзд без спеціального дозволу, автоматично не отримуватимуть захисту.
• Жінки, які виконують певні посади чи професії, пов’язані з мобілізацією (наприклад, у медичній, логістичній чи інших сферах), також можуть зіткнутися з додатковими перевірками.

Такі зміни підтримують кілька ключових країн, зокрема Польща, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців. Польські дипломати вважають логічним, щоб особи, які не мають законного права залишати Україну, не отримували автоматичного статусу в ЄС.

Реакція та контекст

Рішення частково відповідає проханням української сторони посилити контроль за виїздом військовозобов’язаних для зміцнення обороноздатності. Водночас воно відображає втомленість деяких європейських суспільств від тривалого прийому біженців, зростання навантаження на соціальні системи та внутрішні політичні дискусії.

Експерти зазначають, що існуючі біженці, які вже мають статус, ймовірно, збережуть його до кінця терміну дії схеми. Однак для нових прибульців шлях до Європи суттєво ускладниться. Замість колективного захисту їм доведеться проходити індивідуальні процедури розгляду заяв на притулок, що є значно довшим і менш гарантованим процесом.

Наслідки для українців

• Для тих, хто вже в ЄС: значних змін у найближчому майбутньому не очікується, але після 2027–2028 років інтеграція може стати складнішою.
• Для потенційних біженців: військовозобов’язані особи матимуть обмежені легальні шляхи. Це може стимулювати нелегальну міграцію або повернення в Україну.
• Гуманітарний аспект: правозахисники попереджають про ризики дискримінації та можливі порушення прав людини, особливо для вразливих категорій.

Єврокомісар з питань внутрішніх справ і міграції Маґнус Бруннер підкреслив, що пропозиція спрямована на баланс між продовженням підтримки України та врахуванням реалій мобілізації. Остаточне рішення ухвалюватиме Рада ЄС.

Зеленський у Франції 13 липня 2026 року: про що говоритимуть на саміті та як працюватиме система «Фрея».