В українській мові є безліч яскравих прислівників, які характеризують дію, предмет чи ознаку, роблячи наше мовлення багатшим. Наприклад, слова «невпинно» і «неспинно». Можливо, ви читали книгу класиків і натикалися на ці слова, або почули їх від когось зовсім недавно. І тепер задаєтеся питанням, як правильно говорити українською – невпинно чи неспинно?
Чи потрібно вибирати якесь одне слово з двох, чи обидва вони є синонімами? Ось що дізнався MigNews.
Як правильно пишеться слово «невпинно» і «неспинно» українською
Невпинно і неспинно – це прислівники, незмінна словникова одиниця. Невпинно утворилося від прикметника «невпинний», а неспинно – від прикметника «неспинний».
В українській мові прислівники пишуться з двома -НН-, якщо утворилися від прикметників з -НН-: тобто дві «н» зберігаються.
- Правильно: невпинно, неспинно.
- Неправильно: невпино, неспино.
Щодо того, чому ми пишемо невпинно і неспинно разом, то й тут є суворе правило: префікс «не» пишеться зі словами разом, якщо без «не» не вживається. Ми не говоримо і не пишемо «спинно» і «впинно».
Невпинно чи неспинно: у чому різниця і як правильно говорити українською
Щоб розуміти, чи є різниця між цими словами, потрібно визначитися і знати, що обидва вони означають. Отже, зазирнемо в тлумачний словник.
- Невпинно – це коли щось відбувається з великою швидкістю, постійно, не слабшаючи, з однаковою силою. Синоніми: без перерви, не перестаючи, стрімко, вихором, безупинно.
- Неспинно – це коли щось відбувається весь час, без перерв, і його неможливо стримати чи зупинити. Синоніми: безперервно, весь час, безпереч, перманентно, постійно, безустанно.
Як бачимо, збіги є. Тож, так, в українській мові слова неспинно і невпинно можуть бути взаємозамінними у значенні без перерви, безупинно.
Приклади вживання слів «невпинно» і «неспинно»
- Кінь біг вперед, куди очі дивилися, вільно і неспинно, адже, знайшовши свободу, він, нарешті, немов почав жити.
- Учора невпинно йшов дощ, тому сьогодні було так сиро й мокро, що ми скасували всі наші плани.
А ви знаєте, як правильно говорити українською – «на добраніч» чи «добраніч»? Тут ми писали про особливості їхнього вживання.