24 березня православні віряни в Україні за новим церковним календарем відзначають передсвято Благовіщення Пресвятої Богородиці та вшановують пам’ять преподобного Захарія Печерського. У народному календарі цей день відомий під цікавою назвою Артемон-дери полоз. Вона пов’язана з весняною погодою, коли сніг уже вкривався твердим настом і псував полози саней. Саме тому цей день вважали своєрідною межею між зимовим способом життя і повноцінним приходом весни. Дата поєднує церковні традиції, народні прикмети та особливі застереження напередодні великого свята, пише MigNews з посиланням на джерело УНІАН.
Яке церковне свято відзначають 24 березня
За новим стилем 24 березня віряни вшановують преподобного Захарія Печерського, а також зустрічають передсвято Благовіщення Пресвятої Богородиці. У церковній традиції передсвято має особливе значення, адже воно готує людину до одного з найважливіших свят року. У цей час у храмах уже звучать урочисті піснеспіви та молитви, які нагадують про прийдешню радісну подію. Благовіщення символізує добру звістку про спасіння людства, тому день напередодні вважається духовно важливим і зосередженим. Також цього дня згадують і інших святих нового календаря, зокрема святителя Артемія та преподобного Якова.
Ким був Захарій Печерський
Преподобний Захарій Печерський був ченцем Києво-Печерської лаври та прославився своїм аскетичним життям. За церковними переказами, він дотримувався надзвичайно суворого посту і нерідко їв лише після заходу сонця. У деякі періоди його їжа складалася лише з трав, що свідчило про виняткову стриманість і відданість духовному подвигу. Віряни шанують його як людину великої молитви, якій приписували здатність допомагати в зціленні душі та звільненні від злих сил. Його мощі, за православною традицією, спочивають у Дальніх печерах Києво-Печерської лаври.
Чому цей день пов’язують із Благовіщенням
Напередодні Благовіщення віряни намагаються більше часу приділити молитві, тиші та внутрішньому очищенню. У цей день багато хто йде до храму, щоб попросити заступництва Пресвятої Богородиці, миру для родини та прощення гріхів. Якщо відвідати церкву не вдається, молитву можна звершити вдома, зберігаючи спокій і зосередженість. У давнину саме цього дня люди також несли до храму насіння для освячення перед весняною сівбою. Це підкреслювало особливий зв’язок церковного життя з побутом і господарськими турботами.
Що можна робити 24 березня
У народній традиції день вважався сприятливим для завершення всіх важливих справ перед Благовіщенням. Господині намагалися ретельно прибрати оселю, впорядкувати подвір’я та позбутися старих непотрібних речей. Існував також звичай усією родиною тричі обходити будинок із молитвою, просячи захисту для дому та близьких. Люди намагалися провести цей день без метушні, з добрими словами та спокійним настроєм. Вважалося, що така поведінка допомагає правильно увійти у велике церковне свято.
Що не можна робити перед Благовіщенням
Оскільки триває Великий піст, церква закликає утримуватися не лише від скоромної їжі, а й від лихослів’я, брехні, осуду та заздрості. Віруючим радять не сваритися з рідними, не кричати на дітей і не відмовляти в допомозі тим, хто її потребує. За народними віруваннями, усі важкі справи бажано завершити до обіду, а після полудня не варто прати, шити, займатися рукоділлям чи влаштовувати гучні посиденьки. Також люди остерігалися в цей день рахувати гроші або займатися фінансовими справами, щоб не накликати нестатки. Особливу увагу звертали на внутрішній стан людини, адже піст передбачає не тільки обмеження в їжі, а насамперед чистоту думок і вчинків.
Які прикмети пов’язані з 24 березня
Наші предки уважно спостерігали за природою і за прикметами цього дня намагалися передбачити весну та майбутній урожай. Якщо ніч була теплою, це вважали ознакою швидкого й дружного приходу весни. Спів жайворонка обіцяв потепління, а ранкова роса віщувала добрий урожай проса. Якщо ж цього дня йшов сніг, люди чекали вдалого врожаю гречки. Дощ на Артемона вважали доброю прикметою для худоби, бо він обіцяв достаток кормів упродовж сезону.
Раніше ми писали про Великий піст 2026: дати, календар харчування, традиції, правила та заборони.
