Російський оборонно-промисловий кластер в Алабузі готується суттєво збільшити виробництво ударних БПЛА. За словами авіаексперта Богдана Долінце, станом на середину 2025 року завод випускає близько 2700 одиниць щомісяця — здебільшого моделей «Shahed» (локалізовано під назвою «Герань»). Однак найближчими місяцями Кремль планує вийти на обсяги у 3500–4000 дронів на місяць, повідомляє MigNews за даними Еспресо.
Супутникові знімки показують стрімке розширення об’єкта — від будівництва нових цехів до десятків гуртожитків, які мають вмістити до 40 тисяч осіб. Такий розвиток інфраструктури свідчить не лише про збільшення виробничих потужностей, а й про кадрову кризу — Москві доводиться звозити робітників з інших регіонів.
Навіщо Росії нарощувати випуск Shahed і Geran
Мета, проголошена російським командуванням — досягти 8 тисяч дронів до кінця 2025 року — відкриває можливість для масованих ударів нової сили. За оцінкою експертів, у перспективі РФ зможе одночасно запускати до 2000 дронів під час нічних атак. Це не лише виснажує ППО України, а й ускладнює логістику реагування — зокрема в прифронтових і припортових зонах. Наразі середня інтенсивність дронових ударів становить 40–60 одиниць за добу. Щоб підняти цей рівень, Росії потрібно не тільки накопичувати БПЛА, а й розширювати інфраструктуру запуску: пускові майданчики, обслуговування, склади та персонал.
Як виробництво в Алабузі вплине на ситуацію в Україні
Найбільша загроза полягає не лише в кількості, а в регулярності атак. Якщо російські потужності досягнуть цільових показників, Україна зіштовхнеться з новим типом загрози — систематичним і безперервним терором. У такому сценарії, ППО доведеться діяти на межі виснаження, а критична інфраструктура — перебувати в постійному ризику. Особливо уразливими залишаються енергетичні об’єкти, порти, логістичні вузли й місця розміщення резервів. Водночас, за словами Долінце, реальні технологічні можливості РФ далекі від декларованих. У виробництві відчувається залежність від іноземних компонентів, нестача мікроелектроніки й брак досвідченого персоналу.
Чому зараз відбувається стрибок у виробництві дронів РФ
Інтенсивне будівництво на території заводу в Алабузі розпочалося з весни 2025 року. Темпи зростання — близько 400–500 одиниць дронів на місяць — свідчать про перехід до нової фази мобілізації військово-промислового комплексу. Кремль активно залучає ресурси не лише для фронту, а й для пропагандистського ефекту: демонструючи «технічну перевагу» на тлі тиску з боку США й ЄС. У середині року очікується перше повномасштабне введення нових ліній, а до осені — стабілізація виробничих темпів. Водночас, експерти прогнозують, що досягти обіцяних 8000 дронів без залучення Ірану або китайських «сірих каналів» буде майже неможливо.
Як на загрозу дронів може відповісти Україна
Україна вже адаптується до нової дронової загрози: модернізуються системи ППО, розвиваються засоби радіоелектронної боротьби, вдосконалюється аналітика розподілу ресурсів. Крім того, зростає кількість систем «загородження» — зокрема мобільних груп перехоплення й систем на базі ШПГ (штучного поля глушіння). Водночас, стратегічна відповідь Києва має передбачати не лише захист, а й дестабілізацію логістики ворога — зокрема через атаки по вузлових об’єктах постачання дронів і технологічного складання. Раніше ми писали про те, скільки військових стали Героями України з 2022 року та скільки посмертно.
