Як передбачає постанова Кабінету Міністрів України №1037, в Україні запускають експериментальний проєкт із підземного зберігання нафтопродуктів зі складу мінімальних запасів на період воєнного стану. Із 2027 року учасники паливного ринку повинні будуть розміщувати під землею щонайменше 20% загального обсягу дизельного пального зі своїх мінімальних запасів, пише MigNews.
Проєкт має підвищити захищеність стратегічних запасів від ураження та втрат під час війни й інших кризових ситуацій. Для цього можуть використовувати природні та штучні підземні об’єкти, зокрема соляні каверни, виснажені нафтові й газові родовища, спеціальні резервуари та окремі частини магістральних трубопроводів.
Як працюватиме експеримент із підземним зберіганням пального
Постанова уряду від 13 серпня 2026 року передбачає реалізацію експериментального проєкту щодо підземного зберігання нафтопродуктів, які входять до мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.
Експеримент діятиме протягом правового режиму воєнного стану, однак його максимальна тривалість обмежена двома роками з моменту набрання постановою чинності.
Координатором проєкту визначено Міністерство енергетики України. АТ «Укртранснафта» отримало статус спеціалізованого відповідального зберігача.
Основними завданнями експерименту визначені:
- перевірка можливості використання підземних сховищ для мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів;
- підвищення стійкості системи зберігання стратегічних запасів під час воєнного стану та інших криз;
- посилення фізичної безпеки нафтопродуктів;
- зменшення ризику ураження паливних запасів;
- запобігання втратам нафтопродуктів унаслідок воєнних загроз.
Де в Україні зможуть зберігати запаси нафтопродуктів
Порядок реалізації проєкту передбачає створення розгалуженої системи підземного зберігання. Йдеться не лише про традиційні резервуари, розташовані нижче поверхні землі.
Для розміщення пального можуть використовувати:
- соляні каверни;
- виснажені нафтові родовища;
- виснажені газові родовища;
- інші придатні геологічні формації;
- штучно створені підземні резервуари;
- окремі підземні резервуарні комплекси;
- лінійні частини магістральних трубопроводів.
Підземне сховище при цьому розглядається як технологічний комплекс із резервуарів, трубопроводів, інженерного обладнання та інших пов’язаних елементів, які розташовані нижче рівня земної поверхні та використовуються для зберігання нафти або нафтопродуктів.
Яким вимогам мають відповідати сховища
До експериментального проєкту дозволять залучати лише об’єкти, які відповідають установленим технічним та безпековим критеріям.
Зокрема, підземні сховища повинні:
- мати підтверджені технічні характеристики;
- мати необхідну проєктну документацію;
- забезпечувати герметичність системи зберігання;
- дозволяти своєчасно виявляти витоки;
- мати технічні можливості для запобігання витокам;
- забезпечувати фізичну доступність пального для його відбору;
- відповідати вимогам промислової безпеки;
- відповідати вимогам пожежної безпеки;
- забезпечувати точний облік обсягів нафтопродуктів;
- дозволяти контролювати якість пального;
- мати контроль доступу до об’єктів;
- перебувати під належною охороною;
- забезпечувати можливість оперативного відбору нафтопродуктів у разі потреби.
Таким чином, використання конкретного підземного об’єкта залежатиме не лише від його місткості, а й від відповідності комплексу технічних, облікових та безпекових вимог.
Скільки дизельного пального потрібно буде зберігати під землею
Ключова вимога для учасників паливного ринку почне діяти з 2027 року — від початку третього базового року функціонування системи мінімальних запасів.
Суб’єкти ринку та оператори повинні будуть забезпечити підземне зберігання щонайменше 20% загального обсягу дизельного пального, яке входить до складу їхніх мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.
Ця вимога стосується саме дизельного пального в структурі МЗНН, а не 20% усього пального, що перебуває в комерційному обігу в Україні.
Водночас «Укртранснафта» має протягом двох місяців із дня набрання постановою чинності погодити з Міністерством енергетики прогнозні строки введення відповідних сховищ в експлуатацію та кошториси їхньої реконструкції.
Як контролюватимуть запаси та якість пального
Учасникам експериментального проєкту встановили окремі вимоги щодо обліку, звітності та контролю за станом запасів.
Вони повинні:
- вести окремий облік фактичних обсягів мінімальних запасів, розміщених у підземних сховищах;
- передавати відповідні відомості до електронної системи репортингу;
- контролювати якість нафтопродуктів протягом усього періоду їх зберігання.
Такий механізм має дозволити контролювати не лише фізичну наявність стратегічного запасу, а й придатність пального до використання в момент, коли виникне потреба в його відборі.
Хто оплачуватиме створення системи
Фінансування експериментального проєкту планують здійснювати насамперед за рахунок власних коштів його учасників.
Також дозволено залучати інші джерела фінансування, які не заборонені українським законодавством. Серед потенційних джерел передбачені й кошти державного бюджету.
Запровадження підземного формату зберігання відбувається в умовах постійної загрози російських ударів по паливній та енергетичній інфраструктурі. Однією з прямо визначених урядом цілей проєкту є зниження ризику фізичного знищення або втрати мінімальних запасів нафтопродуктів під час воєнного стану.
Нагадаємо, раніше ми писали про резонансне інтерв’ю Олексія Арестовича про фронт, вибори та Зеленського майбутнє.
