Новий закон про банківську таємницю не відкриває стороннім доступ до ваших рахунків і не закриває його. Він стосується вузької речі: інформації, яку Національний банк отримує від органів банківського нагляду держав ЄС. Цивільні та господарські суди більше не зможуть її витребувати, а НБУ передаватиме такі дані далі лише за згодою іноземного регулятора.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15555 у другому читанні та в цілому 11 листопада 2026 року. За даними Forbes Україна, «за» проголосували 268 депутатів, проти — жодного. Уже 12 листопада, як видно з картки законопроєкту на сайті Ради, закон підписав Голова парламенту і його направили на підпис Президенту.
Що саме змінюється
Ініціаторка документа — народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. Правки вносять до Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів. Суть зводиться до трьох пунктів:
- Суди не витребовують «європейську» банківську таємницю. Якщо НБУ отримав дані від нагляду іншої держави — члена ЄС, суд у цивільній чи господарській справі не може зобов’язати Нацбанк їх розкрити й має відмовляти в клопотаннях про забезпечення таких доказів.
- Згода плюс мета. Нацбанк може розкрити таку інформацію лише зі згоди органу, який її надав, і тільки для цілей, визначених у цій згоді. Використати дані для чогось іншого погодження не дозволяє (Mind).
- Кримінальні та адміністративні справи — поза обмеженням. Як зазначає аналіз законопроєкту на 7eminar, нові правила стосуються саме цивільного й господарського процесу.
Чи торкнеться це ваших рахунків
Напряму — ні. Усі профільні видання описують зміни однаково: вони охоплюють лише інформацію, яка надходить до НБУ від органів нагляду інших держав. Про розширення доступу до рахунків громадян, нові перевірки чи податковий контроль у законі не йдеться.
Відчути різницю можуть хіба що учасники судових спорів. Наприклад, компанія, яка судиться з банком і хоче отримати через суд дані, що НБУ має від європейського регулятора, тепер отримає відмову.
| Ситуація | Що змінює закон №15555 |
|---|---|
| Ви звичайний клієнт банку | Нічого — закон не стосується ваших рахунків |
| Цивільний або господарський суд просить у НБУ дані від регулятора ЄС | Суд має відмовити в такому клопотанні |
| НБУ хоче передати ці дані третій стороні | Потрібна згода іноземного органу і лише для погодженої мети |
| Кримінальна або адміністративна справа | Нове обмеження не застосовується |
Навіщо це Україні
Закон — частина умов для закриття переговорного розділу «Фінансові послуги» на шляху до ЄС. Він імплементує положення Директиви 2013/36/ЄС і враховує зобов’язання перед МВФ. Головна практична мета — отримати позитивну оцінку Європейського банківського органу (EBA) щодо режиму конфіденційності НБУ. Від неї залежить, чи охоче європейські наглядачі ділитимуться з Нацбанком інформацією про банки, які працюють і в Україні, і в ЄС.
Логіка проста: іноземний регулятор не передаватиме чутливі дані, якщо їх можна буде отримати через будь-який суд. Без такого обміну гірше видно ризики банківських груп з європейськими власниками.
Що далі
- До 27 листопада 2026 року — орієнтовний строк для рішення Президента. За статтею 94 Конституції він має 15 днів після отримання закону, щоб підписати його або повернути з пропозиціями. Закон направили на підпис 12 листопада.
- Після підпису — офіційне опублікування. Дату набрання чинності визначають прикінцеві положення закону; остаточний текст поки не оприлюднений.
- Далі — оцінка EBA. Конкретних дат для неї не називали.
Якщо ви берете участь у судовому спорі з банком, обговоріть із юристом, чи стосуються вашої справи нові обмеження. Ця стаття не є юридичною консультацією.
Ще про гроші та банки: що буде, якщо пенсію не знімали шість місяців.
Фото: будівля Національного банку України в Києві, архівне фото. Julia Berezovska / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0, commons.wikimedia.org.
