‼️ Ціль цієї зими не підстанція, не ТЕЦ і не котельня. Ціль це ви. І далі я спробую детально пояснити як готуватися вижити.
Щодня росія мінімум кілька годин вдень, більшу частину ночі атакує Київ дронами, періодично додаючи балістику. Влучання в АЗС, фармзавод «Дарниця», бізнес-центри, залізничну інфраструктуру, дата-центри провайдерів. Пошкоджені корпус навчальних закладів і спорткомплексів. Магазини, склади, логістичні центри. Житлові будинки. Непрацюючий ринок “шайба”.
Виглядає як хаос. Це не хаос. Це метод. І поки ми не зрозуміємо метод, ми не зможемо правильно готуватися до зими. Тому цей допис спершу про те, як мислити, а вже потім про те, що робити.
1️⃣ Три рівні загроз і три рівні відповідальності
Перший рівень: держава. У неї одне завдання: перемога. Фронт, ППО, боєприпаси, люди, зовнішня підтримка. На цьому рівні вже бракує майже всього: грошей навіть на частину базових потреб оборони, засобів ППО, часу. Держава не може закрити все і не повинна вдавати, що може. Ми дуже залежні від партнерів та обставин.
Другий рівень: місцева влада. Тепло, вода, каналізація, укриття, Пункти незламності, евакуація. Тут гроші теж з ресурсами погано. А сценарії зими виглядають так: за базовим сценарієм у дні найбільшого навантаження погодинні та аварійні відключення сягатимуть 8-14 годин на добу, для бізнесу запроваджуватимуть обмеження. В окремих регіонах, зокрема в Одесі та Миколаєві, є ризики і з газом.
🤷 Скажу те, що маю сказати. Влада неефективна і на державному, і на місцевому рівні. Є корупція, є бездіяльність, є рішення, яких не мало би бути. Це не тема цього допису, але не визнавати цього не можна. І так само не можна не визнати іншого: змінити владу цієї зими ми не зможемо. Владу змінюють на виборах, коли немає війни, а не під час блекауту. Не шляхом перекриття вулиць.
🔸 Все, що ми можемо зараз – це обрати власну стратегію.
Третій рівень: ви. Родина, квартира, під’їзд, будинок, вулиця. Єдиний рівень, за який ніхто, крім вас, не відповідає. І саме по цьому рівню росія б’є напряму. Бо саме тут вона розраховує виграти війну.
2️⃣ Що таке когнітивна війна і до чого тут дрони?
Коли кажуть «когнітивна війна», більшість уявляє фейки і ботів, пропаганду і дезінформацію. Але це лише частина інструментів.
Суть інша: вплив не на те, що ви думаєте, а на те, як ви думаєте і як ухвалюєте рішення. Це дії, покликані змінювати установки і поведінку через вплив на індивідуальне та групове мислення.
Майже все, що робиться на суші, морі, в повітрі, космосі та кіберпросторі, робиться заради ефекту в шостому домені, у людській свідомості. Мішень цієї війни довіра: до інститутів, до союзників, до політиків. А мета не в тому, щоб змінити, що людина думає, а в тому, щоб зламати, як вона думає.
🔺 Військова логіка удару проста: вночі, масовано, по конкретному об’єкту, щоб знищити його з максимальною ефективністю.
❎ Когнітивна логіка інша: вдень, довго, розсіяно, по всьому місту, по всьому, що трапиться. АЗС, склад, університет, лікарня, бізнес-центр. Для ворога кількість загиблих у такому ударі не є головним показником. Головний показник: скільки людей після удару перестали почуватися в безпеці.
Чому вдень? Бо вдень люди не вдома: вони на роботі, в транспорті, в магазинах, лікарнях, школах, і неможливість швидко дізнатися, чи в безпеці близькі, різко посилює емоційне навантаження.
Кожна тривога в робочі години зупиняє підприємства і транспорт. Аналітики називають мету прямо: тримати міста у стані підвищеної готовності багато годин поспіль, ламати життя цивільних, тобто психологічний тиск і економічний терор.
Реактивні «шахеди» зробили це технічно можливим, бо мобільні вогневі групи по них не дуже ефективно працюють, і росіянам стало байдуже, вдень атакувати чи вночі.
Але сам вибір «вдень і по всьому» зроблений не технікою. Він зроблений стратегією.
Чому розсіяно? Бо непередбачуваність і є продукт. Коли б’ють по конкретному об’єкту, ви знаєте, де небезпечно, і живете далі. Коли б’ють по будь-чому, небезпечно скрізь і завжди. Формується відчуття, що прилетіти може будь-якої хвилини і сховатися ти не встигнеш. Це і є мета. Не зруйнований будинок. Змінена людина.
І ось як удар завершується. Цю схему ми в InfoLight.UA описали ще в січні 2023 року:
- Удар по енергооб’єкту. Дефіцит. Вкид «світло продають за кордон».
- Далі будинкові чати у Viber і Telegram, де «сусіди», які насправді є агентами впливу, закликають виходити на вулиці й перекривати дороги.
- Далі це склеюється з формулою «головне, щоб не стріляли, мир на будь-яких умовах» і поділом на «партію війни» та «партію миру».
Це не мій домисел, а ланцюжок, який ми фіксуємо роками: біль, маніпуляція, емоція, розкол.
✅ Тобто удар по підстанції завершує не вибух. Його завершує ваш допис у чаті будинку. Або не завершує. Це вже залежить від вас.
Перемога росії – це окупація України і знищення українців. Армію росія зламати не змогла, тому ламає тил. І тому стійкість цивільних, наша здатність не реагувати на прильоти й темряву так, щоб це било по здатності держави оборонятися, зараз і є умовою загальної перемоги. Ви на полі бою когнітивної війни, хочете ви цього чи ні.
3️⃣ База, без якої все інше неважливо
Перше і головне: нам потрібна перемога. Держава погано, неефективно, з помилками, але все ж намагається її забезпечити. Пріоритет сектору безпеки і оборони абсолютний.
Якщо ви долучаєтеся до нього, ви закриваєте свої базові потреби: житло, гроші, харчування, визначене місце, зрозумілі маршрути. Це важкий вибір. Але він структурує життя.
Якщо ви лишаєтеся цивільним, то пережити цю зиму є вашим особистим завданням. І виконати його треба так, щоб максимально зняти навантаження з держави. Не тому, що держава хороша. А тому, що кожна гривня і кожна година, яку держава витрачає на вас, не витрачена на фронт.
❗ Це не стосується літніх, людей з інвалідністю, самотніх, маломобільних. Про них держава зобов’язана дбати. Взимку найбільше ризикують саме ті, кого не видно: вони не стоять у чергах за допомогою і не перекривають доріг, вони просто випадають з поля зору.
☝️ Саме над механізмом, який не дасть про них забути, зараз працює Український безпековий клуб. Але якщо у цих людей є родичі, здатні допомогти, першими це зроблять родичі. Не держава.
Держава має забезпечити перемогу. Суспільство має не вимагати від держави, а докладатися, щоб перемога відбулася. Ти або в силах оборони, або для сил оборони. Служи або допомагай. Це база.
4️⃣ Про критику. Де межа
Критикувати можна і треба. Скляні зупинки під обстрілами – це додаткове ураження склом для всіх, хто там стоїть, у воєнному місті це ненормально.
Відсутність укриттів. Невикористані кошти на когенерацію, коли саме децентралізація тепла є єдиною реальною відповіддю на удари по ТЕЦ. Критикуйте рішення, вимагайте, фіксуйте, тисніть.
Але межа є, і вона проста.
❎ «Вони заробляють на війні», «вони хочуть нашого геноциду», «мир на будь-яких умовах» це вже не критика. Це російський сценарій, у якому вам відведена роль.
Якщо інформація змушує вас ненавидіти власну державу чи армію під час війни, її створив ворог, навіть якщо в її основі лежить реальний факт. Перевіряйте себе цим правилом щоразу, коли після удару тягне написати щось гнівне.
5️⃣ Сімейна нарада
Тепер практика. Кожен, хто в тилу, має зібрати родину і чесно відповісти на одне питання: як саме ми переживемо цю зиму. Не «якось». Конкретно.
Якщо у вас є ресурси, кошти, робота онлайн, здоров’я, то вам реально краще виїхати в село або мале місто. Знайти житло, стійкіше хоча б до «шахедів»: міцні стіни, низька поверховість, пічне чи автономне опалення, криниця, а не насос. Це ваш вибір, і він зніме навантаження з міста.
❗ І одразу для коментарів: тих, хто не має ресурсів, я нікуди не закликаю. Нікого. Виїзд це опція для тих, хто може, а не докір тим, хто не може.
Якщо ресурсів немає, виходьте з найгіршого сценарію, а не з надії. Взимку може не стати роботи, куди ви звикли їздити.
Реалістичний сценарій енергетиків: 12 годин світло є, 12 годин немає, і більша частина світла припадає на ніч. Може не бути тепла, води, каналізації. Може закритися садок і школа. Думайте про це зараз, у вересні, поки є світло, інтернет і магазини.
☝️ Далі головне: об’єднайтеся з сусідами. Якщо у будинку досі немає ОСББ, створіть його. Зберіться нарешті під’їздом: у кого є генератор, у кого газовий балон, у кого автомобіль, хто медик, хто електрик, хто вдома вдень і може наглянути за дітьми чи літніми. Складіть список маломобільних у своєму під’їзді. Домовтеся, хто до кого стукає, якщо зникне зв’язок.
Підготуйте теплі речі. Запас води, і не в одному місці.
Захаращений підвал: спершу вимагайте від ЖЕКу чи керуючої компанії. Не зробили за два тижні? Зберіться і розчистіть самі.
Згадайте, що вмієте руками. Утепліть вікна і двері. Про виживання в місті взимку написано багато ще у 2022 році, я зроблю окремий допис.
Якщо можете виїхати за кордон або відправити частину родини, шукайте таку можливість. Розвантажуйте великі міста. Чим менше людей у зоні ураження, тим менше жертв і тим легше забезпечити тих, хто лишається.
Не скуповуйте те, що вам не потрібно. Будь-який запас у зоні ураження може згоріти від одного прильоту, тому тримайте його розподілено: частина вдома, частина у родичів, частина в машині.
‼️ І не панікуйте. Люди жили у значно гірших умовах. Вижити можна навіть на вулиці в мороз, якщо є голова і є поруч люди.
6️⃣ Толока
Тепер про те, чим ми завжди відрізнялися.
Українці ніколи не були народом, який чекає на державу. Ми народ самозарадний. Самозарадність – це вміння дати собі раду там, де ніхто інший не дасть. І в нас є для цього своя традиція: толока. Коли треба було поставити хату, викопати криницю чи зібрати врожай вдові, село збиралося і робило це за день. Безкоштовно. Бо завтра допоможуть тобі.
Згадайте лютий і березень 2022 року. Перший, найстрашніший наступ ворога зупинила не лише армія. Його зупинила толока в масштабі нації. Люди ставали в чергу до тероборони, варили у дворах коктейлі й зварювали їжаки, годували і вивозили чужих, відчиняли двері незнайомим на заході, перетворили кожен гараж на склад і кожен автобус на евакуаційний. росія планувала війну проти держави, а отримала війну проти суспільства. Тому й програла ту весну.
Цієї зими росія знову йде в атаку на суспільство. Тільки тепер не танками, а холодом, темрявою і чатами. Відповідь має бути та сама. Толока у під’їзді. Толока у будинку. Толока на вулиці. Не тому, що держава цього не зробить, а тому, що це наше і це працює.
☝️ Тому готуйтеся. Думайте. Збирайте родину і сусідів уже цього тижня. Ваше життя це ваша відповідальність, і ніхто її з вас не зніме. Але і ніхто не зможе її у вас відібрати.
Якщо ми проживемо цю зиму як нація і як держава, ставка кремля на зламаний тил програє. А фронт тримається доти, доки тримається тил.
Поширте тим, кому час провести сімейну нараду.
Автор: Юрій Гончаренко.
Федоров повторив помилку Зеленського 2019 року – повірив, що люди вийшли саме за нього, — Чокій.
