Росія може готувати нову модифікацію ударних безпілотників типу «Шахед» для атак на інфраструктурні об’єкти України. Йдеться про можливість встановлення спеціалізованих бойових частин, призначених для посилення руйнівної дії проти міцних конструкцій. Серед потенційних цілей таких БпЛА можуть розглядатися мости, об’єкти енергетичної інфраструктури, трубопроводи та інші інженерні споруди. У повідомленнях, що поширюються 23 вересня, згадується кумулятивно-ріжуче спеціальне навантаження. Офіційного детального підтвердження саме цієї нової конфігурації у відкритих матеріалах українських відомств на момент публікації немає, пише MigNews.
Також повідомляється, що для ударного дрона «Герань-2», яким у Росії позначають локалізований варіант Shahed-136, розглядається можливість застосування кумулятивного заряду КЗ-4. Такий тип бойового навантаження потенційно може бути орієнтований на ураження міцних конструкцій, зокрема залізобетонних та інших захищених об’єктів. У повідомленнях серед можливих цілей також називаються елементи енергетичної інфраструктури та тверді покриття. Водночас конкретні можливості нового оснащення та факт його серійного встановлення на російські дрони потребують додаткового підтвердження. Тому повідомлення про КЗ-4 наразі варто розглядати як інформацію про потенційний напрям модернізації російських ударних БпЛА.
Відомо, що Росія вже неодноразово змінювала бойове оснащення сімейства «Герань». За даними українських фахівців, на різних версіях таких безпілотників фіксували осколково-фугасні, запалювальні та термобаричні бойові частини. Одночасно змінювалися навігаційне обладнання, антени, засоби зв’язку та інші електронні компоненти. Частина нововведень має підвищувати стійкість безпілотників до засобів радіоелектронної боротьби або давати можливість коригувати їхній політ. Таким чином, зміна типу бойової частини є одним із напрямів подальшого розвитку російських ударних дронів.
Окрему небезпеку становлять нові реактивні представники сімейства «Герань». Головне управління розвідки України повідомляло, що «Герань-4» отримала новий посилений планер і турбореактивний двигун, а її конструкція розрахована на польоти з високою швидкістю та активне маневрування. За оприлюдненими ГУР характеристиками, цей БпЛА здатний розвивати швидкість до 500 км/год і підійматися на висоту до 5000 метрів. Довжина апарата становить близько 3,5 метра, а розмах крил — приблизно 3 метри. Залежно від конфігурації «Герань-4» може нести бойову частину масою 50 або 90 кг, причому для важчого варіанта ГУР вказувало дальність до 450 км.
Реактивні модифікації створюють додаткові проблеми для української протиповітряної оборони саме через значно більшу швидкість. У серпні 2026 року DW повідомляла, що нові реактивні апарати можуть рухатися зі швидкістю близько 400–500 км/год, тоді як для старіших гвинтових «Шахедів» характерна швидкість приблизно 180 км/год. За даними ГУР, які наводило видання, російська промисловість на той момент виробляла близько 3 тисяч реактивних «Гераней-4/5» та близько 2,8 тисячі «Гераней-2» щомісяця. Українські військові експерти зазначають, що швидкісні дрони змушують залучати дорожчі й складніші засоби перехоплення. Водночас можливості Росії одночасно запускати дуже великі групи саме реактивних БпЛА залишаються обмеженими особливостями пускової інфраструктури.
Модернізація бойових частин може означати спробу Росії пристосовувати різні версії дронів під конкретні категорії цілей. Раніше більшість уваги приділялася збільшенню дальності, швидкості, точності навігації та здатності долати українську ППО. Тепер потенційна поява спеціалізованих зарядів може розширити набір завдань, для яких противник намагається використовувати відносно дешеві ударні безпілотники.
Як працює ракета FP-7 «Пелікан»: швидкість, дальність польоту та характеристики нової зброї України.
