Медіа Інформаційний Гід

Що таке бусифікація, в яких областях України її найбільше і чи буде вона у 2025

В Україні почастішали скарги людей на примусову мобілізацію, Джерело: wikipedia.org

У ЗМІ та соціальних мережах часто можна натрапити на слово «бусифікація» в контексті російсько-української війни. Але що таке бусифікація і чи справді вона така масштабна, як про це говорять?

Значення цього неологізму найчастіше намагалися з’ясувати українці, згідно зі статистикою Google за 2024 рік. І інтерес до нього зростає. Тож MigNews хоче допомогти вам розібратися в цьому явищі та розповість усе основне, що потрібно знати.

Що таке бусифікація в Україні та чим вона відрізняється від звичайної мобілізації

Згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація – це комплекс заходів щодо планомірної підготовки до організації та проведення штабів воєнного часу.

Що ж таке бусифікація? На відміну від добровільної мобілізації цей термін використовують у народі, коли хочуть описати вуличні рейди ТЦК, коли чоловіків силоміць саджають у бус (автомобіль) і відвозять, позбавляють зв’язку, забезпечують експрес-ВЛК і направляють на полігон у межах кількох днів. Тобто коли права людини під час мобілізації порушують.

Речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін запевняє, що чоловіків можуть доправляти до ТЦК тільки поліцейські в супроводі військових і на їхньому або своєму транспорті. Якщо доставка здійснюється самостійно, то це перевищення службових повноважень.

Однак не варто списувати з рахунків випадки, коли військовозобов’язані навмисно чи несвідомо не оновлювали дані про своє нове місце проживання протягом 7 днів. Це є порушенням закону, і цих людей доводилося згодом шукати. Якби призовники і резервісти робили б це, то «не було б ніяких бусиків і патрулів», – заявив Дмитро Лазуткін в інтерв’ю «Радіо Свобода».

Наслідки бусифікації і де її найбільше

Що таке бусифікація, в яких областях України її найбільше і чи буде вона у 2025
Бусифікація призводить до того, що в армії опиняються люди без мотивації і які гірше справляються зі своїм завданнями, Джерело: youtube.com/@RadioSvoboda

Є безліч думок і суперечок щодо бусифікації та коректності вживання цього терміна. Приміром, як каже представник омбудсмена в Києві та Київській області Микита Козиренко, якщо мобілізацію проводять відповідно до законодавства, тобто присутні відповідні органи і відбувається відеофіксація, то права людей дотримуються, і це ніяк не можна назвати бусифікацією.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України впевнений, що бусифікацію в Україні розганяє російська пропаганда, щоб дискредитувати ТЦК і переконати людей у тому, що мобілізація в нашій країні несправедлива.

Голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко запевняє, що це питання розкручується українськими політиками заради своїх політичних цілей і підвищення рейтингів.

Але це не означає, що бусифікації немає. Те, що вона є і права людей мають бути захищені, визнають і представники влади.

Щодо лідерів з бусифікації, то, за словами нардепки Соломії Бобровської, випадки бусифікації трапляються скрізь. Але найчастіше вони відбуваються в Закарпатській, Одеській та Чернівецькій областях.

Якими можуть бути наслідки? Крім очевидних порушень прав людини, бусифікація призводить до зниження результативності мобілізації, підриву авторитету ЗСУ, збільшення паніки та кількості самогубств серед населення. Про цей бік бусифікації розповіли адвокатка Алла Школьна та Соломія Бобровська в інтерв’ю «Еспресо.Захід». Військовий Ігор Шолтис у тому ж інтерв’ю зазначає, що через це в Силах оборони опиняється величезна кількість людей без мотивації. Лейтенант Віталій Волянський дотримується такої ж думки. Він вважає, що людина, яку мобілізували добровільно, а не насильно, набагато краще виконує свої обов’язки.

Чи буде бусифікація у 2025 році

Чи буде бусифікація у 2025 році? Складно відповісти на це з повною впевненістю. Але уряд робить усе від себе залежне, щоб «піти від цих болючих для населення питань». Саме так сказав на брифінгу 18 листопада 2024 року Міністр оборони Рустем Умеров.

За його словами, у Кабінеті Міністрів обговорюватимуть реформи, спрямовані на те, щоб у майбутньому в Україні не було бусифікації. Проводиться цифровізація (наприклад, через Резерв+ можна буде стати на військовий облік без відвідування ТЦК), відкриваються рекрутингові центри, в українців за кордоном буде вибір піти в армію і захистити інтереси своєї країни.

На початку грудня 2024 року речник омбудсмена Микита Козиренко повідомив, що регіональні представництва під керівництвом Дмитра Лубінця досягли успіхів у цьому плані та майже повністю викорінили бусифікації.

Але чи так це насправді та як це реалізується на практиці у 2025, покаже час.

Раніше ми розповідали про те, що таке РЕБ, яке значення вони мають під час війни та які завдання вирішують.

Вийти з мобільної версії сайту