Уявімо ситуацію. Ви закінчили свої справи на роботі й хочете написати другові, що залишаєте офісну будівлю і вирушаєте до нього додому. Як пишеться «виїжаю», «виїзджаю» чи «виїжджаю»? Чи буде помилкою, якщо ви оберете перший варіант? Або саме він правильний?
MigNews розуміє, що це слово ми використовуємо часто в нашій розмовній мові. Але на письмі з ним виникають труднощі. Пропонуємо розібратися в тонкощах правопису.
Як пишеться «виїжаю», «виїзджаю» чи «виїжджаю»
Давайте гарненько подумаємо, що взагалі таке – виїжджаю? Перед нами – дієслово недоконаного виду особової форми, 1 дієвідміни. Ми можемо поставити запитання до нього «що роблю?». Інфінітив буде – виїжджати.
Але чому ждж, а не здж? Згідно з правилами української мови, свистячий звук (з) перед шиплячими (у нашому випадку це дж) вимовляється як ждж (як парний йому шиплячий) і пишеться так само. Тобто писати потрібно виключно так – виїжджаю.
Значення слова «виїжджаю»
Згідно з тлумачним словником сучасної української мови, це дієслово означає дію, коли людина вирушає кудись або залишає місце свого проживання. У переносному значенні (і розмовному мовленні) воно вживається з «на кому» та «на чому» і означає, що хтось перекладає на іншого свої обов’язки.
Приклади вживання слів «виїжджаю» та «виїжджати»
- Хто може виїжджати на кордон під час воєнного стану?
- Я виїжджаю. Можеш одягатися, мені їхати всього 5 хвилин.
- Виїжджати потрібно рано, тому пропоную вже зараз піти спати.
- Я завжди виїжджаю на роботу о 7:30 і ніколи не спізнююся, але сьогодні у центрі міста – великий затор.
- Моя дружина переконана, що виїжджати зараз із міста – це погана ідея.
А ви знали, як перекладається «Первый блин комом» українською? Спойлер: дослівний переклад неприпустимий.