Великдень у багатьох країнах асоціюється з релігійними обрядами, весняними фарбами, символом нового життя та воскресіння. Та попри загальну суть, традиції святкування цього дня можуть суттєво відрізнятись. Деякі звичаї настільки дивні й несподівані, що викликають щире здивування. У цій статті MigNews вирушить у мандрівку світом, щоб дізнатися про найнеймовірніші великодні обряди на планеті.
Фінляндія: Великодні відьми
У Фінляндії діти переодягаються у відьм і з мітлами в руках ходять по домівках, випрошуючи солодощі. Цей звичай нагадує американське Геловін, але відбувається саме на Великдень. Малеча наносить на обличчя веселі гримаси, вдягає яскраві хустки і дарує господарям прикрашені гілочки верби на знак миру й добробуту. У відповідь вони отримують цукерки або дрібні гроші.
Чехія та Словаччина: биття лозою
У понеділок після Великодня чоловіки озброюються плетеними лозинами, які називаються «помлазка», і символічно шмагають дівчат по ногах. Це, як не дивно, вважається обрядом очищення та побажанням краси і здоров’я на весь рік. Дівчата зазвичай не ображаються, а навпаки — пригощають молодиків крашанками чи горілкою. Однак із кожним роком традиція стає все менш популярною.
Австралія: великодній біллібі замість кролика
У той час як у більшості країн символом Великодня є кролик, в Австралії його замінили на біллібі — маленьку сумчасту тваринку, схожу на кроля з довгим носиком. Причина проста: кролики в Австралії є шкідниками, які завдали серйозної шкоди природі. Біллібі ж став не лише альтернативним символом, а й частиною кампанії з охорони зникаючих видів.
Іспанія: великодні процесії з капюшонами
У багатьох містах Іспанії проходять надзвичайно театралізовані процесії «Semana Santa». Їх учасники одягаються в довгі туніки та загострені капюшони, які закривають обличчя, несучи фігури Ісуса Христа або Богоматері. Ці хода мають глибоко символічне значення і супроводжуються молитвами, співами й звуками барабанів. Зовні ця традиція може здаватися лячною, але насправді вона є однією з найшанованіших форм великодньої побожності.
Норвегія: великодні детективні історії
У Норвегії на Великдень не фарбують яйця чи ходять на обрядові гуляння. Натомість там читають або дивляться по телебаченню «великодні кримінальні історії». У період свята виходять спеціальні книги й журнали з детективами, а телеканали транслюють нові епізоди детективних серіалів. Це навіть отримало окрему назву — «Påskekrim».
Угорщина: обливання водою
На Великодній понеділок угорські чоловіки обливають жінок водою, іноді навіть парфумами. Це вважається ритуалом очищення та побажанням плодючості. Раніше для цього використовували відра з водою, але тепер все частіше обходяться легким обприскуванням. У відповідь жінки дарують крашанки або солодощі.
Греція: кидання глиняного посуду
У місті Керкіра на острові Корфу великодні святкування супроводжуються «битвою» з глиняними горщиками. У суботу перед Великоднем люди викидають з вікон глечики, тарілки та інший посуд, який розбивається з гуркотом. Цей акт має символічне значення: він уособлює вигнання злих духів та початок нового, родючого сезону.
Швеція: великодній пір
У Швеції Великдень схожий більше на родинне свято, де головне — смачна їжа. Однак тут також є традиція, коли діти вдягаються у відьм і відвідують сусідів, приносячи великодні листівки в обмін на солодощі. А ще шведи дуже люблять великодній стіл — з оселедцем, яйцями, шинки, сиром і обов’язково пасхальним хлібом.
Філіппіни: інсценування розп’яття
Однією з найекстремальніших великодніх традицій є інсценування страстей Христових у деяких регіонах Філіппін. Добровольці дійсно дозволяють прибивати себе до хрестів або бичувати в публічних виступах, що імітують муки Ісуса. Це робиться як акт покаяння, жертви та глибокої віри. Церква офіційно не підтримує цю практику, але вона залишається популярною серед паломників.
Італія: танець смерті у Сицилії
У сицилійському містечку Праццо проходить надзвичайно емоційна процесія, яка символізує «танець смерті». Учасники переодягаються в символічні фігури смерті, добра і зла, а все дійство супроводжується траурною музикою, драматичними жестами й факелами. Це поєднання середньовічної містики з глибокою вірою.
Німеччина: великоднє дерево
У Німеччині поширена традиція прикрашати «великоднє дерево» — гілки дерев або кущів вішають у вазони, на які розвішують яскраві крашанки, фігурки зайців, птахів та інші символи весни. Ця традиція дуже популярна серед дітей і схожа на різдвяне дерево, але більш легке й весняне за атмосферою.
Нова Зеландія: полювання на шоколадних птахів
На противагу Австралії, в Новій Зеландії вирішили створити власний великодній символ — шоколадного ківі. У деяких школах проводяться квести з пошуку не яєць, а саме птахів-ківі із сюрпризом всередині. Це символ національної ідентичності та водночас спосіб зробити свято ближчим до місцевої культури.
Свято Великодня у кожній країні — це мозаїка традицій, що поєднують релігію, культуру й людські емоції. Десь це — гучне святкування з музикою й глиняним посудом, а десь — момент глибокого духовного усамітнення. Але в кожному випадку — це яскраве свідчення того, наскільки різноманітним і водночас об’єднувальним може бути одне й те саме свято.
Дізнайтесь, чому на Великдень 20 квітня не можна йти до церкви.