Іноді сидиш і думаєш, чому ми говоримо ті чи інші висловлювання і фразеологізми? Звідки вони з’явилися? Наприклад, чому ми кажемо «лика не в’яже»? Ви напевно не раз чули цю фразу. Але мало хто знає, яке в неї походження.
MigNews вирішив розповісти про нього, бо це цікаво. Це також допоможе вам краще зрозуміти своїх предків.
Лика не в’яже: яке значення виразу в українській мові
Перед тим, як копатися в тонкощах етимології, давайте згадаємо, що взагалі означає цей фразеологізм.
У минулому наші пращури говорили його, коли хотіли сказати, що людина дуже п’яна або несповна розуму. Нині ж найчастіше висловлювання використовується у значенні «той, хто не може нормально/зрозуміло говорити» (знову ж таки, йдеться про п’яну людину).
Чому ми кажемо «лика не в’яже»: походження фразеологізму
До чого тут лико? Що це таке? І чому ми кажемо, що хтось його не в’яже? По-перше, колись у минулому українці носили взуття – личаки. Воно було сплетено з лика – внутрішньої частини липової кори. До слова, з неї також плели і кошики, й інші вироби.
По-друге, в давні часи селяни вміли їх плести самі, і це робив практично кожен. А якщо хтось не вмів, то хоча б міг полагодити це взуття.
І, народ вирішив, що, якщо людина не могла в’язати лика, то вона або несповна розуму, або дуже п’яна. Погодьтеся, все логічно.
Приклади вживання «лика не в’яже» в українській мові
Для кращого розуміння фразеологізму та його значення пропонуємо ознайомитися з контекстом, у якому він може вживатися:
- Він не зможе тобі відповісти на це запитання! Ти хіба не бачиш? Він лика не в’яже.
- Він так напився, що тепер лика не в’яже. А все через те, що Маруся його кинула заради Петра. Пропоную розійтися по домівках, інакше вечір може обернутися катастрофою.
Яке значення має вислів «скривитися, як середа на п’ятницю»? І чому ми його говоримо? Тут на вас чекають відповіді на ці запитання.