Цієї неділі, 18 травня, одна з ключових держав-союзників України — Польща — обирає нового президента. Вибори в цій країні мають не лише внутрішнє значення, а й важливий зовнішньополітичний резонанс, особливо для Києва, пише MigNews з посиланням на джерело Www.rbc.ua.
Хто ж змагатиметься за посаду глави держави, як проходить кампанія і що чекати Україні від нового польського лідера — читайте в матеріалі.
Важливість польських виборів для України
Президент Польщі має вагомі повноваження, особливо у сфері зовнішньої політики та безпеки. Водночас країна переживає період глибокої політичної поляризації: парламент контролює “Громадянська коаліція” на чолі з прем’єром Дональдом Туском, а президент Анджей Дуда належить до опозиційної “Права і справедливості” (ПіС). Саме ця суперечність багато в чому формує нинішню політичну боротьбу та впливає на рішення по лінії Київ–Варшава.
Для України підтримка Польщі — це ключ до стабільності на західному фронті. Проте серед сусідів України з’являються нові виклики: від Угорщини та Словаччини із їх проросійськими позиціями, до потенційно радикальних змін у Румунії та Молдові. На цьому тлі результат польських виборів стає ще більш значущим.
Головні кандидати та їхні шанси
Головними претендентами на президентське крісло є:
- Рафал Тшасковський — мер Варшави, кандидат від “Громадянської коаліції”, який неодноразово демонстрував успішне управління столицею і майже виграв минулі вибори. На виборах 2025 року отримує близько 31,5% підтримки.
- Кароль Навроцький — голова Інституту національної пам’яті, висунутий ПіС, має близько 23,6% підтримки. Його політика акцентована на патріотичній історії та консервативних цінностях, що відображає частину польського суспільства.
Також помітною фігурою є праворадикальний Славомір Менцен, котрий з 12,6% голосів може відіграти роль “третієї сили”, впливаючи на результати в другому турі.
Політичні драми та виклики кампанії
Кампанія проходить на тлі низки скандалів та іміджевих провалів. Тшасковський втратив частину підтримки через неоднозначну реакцію на ЛГБТ-питання, а Навроцького неодноразово критикували за спроби піару — зокрема, за історію з «двійником» у телевізійному ефірі і “квартирними” скандалами.
Водночас Навроцький має підтримку жорстко консервативних виборців, для яких питання національної історії і “боротьби з бандерівською ідеологією” дуже важливі. Це може ускладнити українсько-польські відносини, якщо він стане президентом.
Другий тур і можливі коаліції
Жоден із кандидатів не набере абсолютної більшості в першому турі, тому ключова боротьба розгорнеться у другому. Тшасковський планує об’єднати центристські та ліві голоси, намагаючись залучити виборців Шимона Головні, Магдалени Беят та Адріана Зандберга. У той же час Навроцький розраховує на підтримку праворадикалів та прихильників Менцена.
Імовірність того, що явка та активність молодих виборців визначать остаточний результат, висока, адже саме ця категорія виборців є найменш стабільною і може не прийти на другий тур.
Як вибори вплинуть на Україну
Позиції кандидатів щодо України в цілому збігаються у визнанні Росії як довгострокової загрози. Проте важливі відмінності залишаються у деталях. Тшасковський, наприклад, висловив думку, що Україна повинна стати буферною зоною — висловлювання, яке може бути пов’язане з американськими пропозиціями щодо призупинення членства України в НАТО.
Навроцький більше схильний до ідеї мирного врегулювання з територіальними поступками, але при цьому ставить умови щодо історичної відповідальності України, що може призвести до напруженості у двосторонніх відносинах.
Що стосується української громади в Польщі, кандидати підтримують ідею скорочення соціальних виплат для біженців, але з кожним роком все більше українців отримують польське громадянство і вже беруть участь у виборах.
Виклики майбутньому президенту
Польща залишається країною глибоких ідеологічних розколів. Новому президенту доведеться не лише вирішувати зовнішньополітичні завдання, пов’язані із Росією і Україною, а й намагатися об’єднати своє суспільство, аби уникнути нових криз.
Результати виборів 18 травня мають визначити не тільки майбутнє Польщі, але й те, наскільки тісною і конструктивною буде співпраця з Україною в найближчі роки.
Раніше повідомлялось, що українці масово виїжджають із Польщі. О причинах можна дізнатись тут.