Думки, висловлені в цьому матеріалі, належать Олексію Кущу, економісту та фінансовому аналітику. Він аналізує, чому росіяни продовжують підтримувати агресію РФ проти України та голосують за правлячий режим, незважаючи на санкції та людські втрати, пише MigNews з посиланням на джерело Weukraine.tv.
Один із головних факторів, що пояснює підтримку росіянами агресивної війни РФ проти України та стабільну лояльність до правлячого режиму, – зростання добробуту. Хоча це може звучати контроверсійно, проте фінансова вигода, яку частина суспільства отримала внаслідок війни, відіграє ключову роль у формуванні їхнього ставлення.
Зростання доходів: війна як економічний чинник
Щоб зрозуміти, як війна вплинула на рівень життя росіян, варто порівняти фінансові показники за 2021 і 2024 роки:
- Доходи населення РФ у 2021 році становили 705 млрд доларів.
- У 2024 році цей показник зріс до 1,095 трлн доларів.
- Приріст доходів за три роки війни – 390 млрд доларів.
- Подушний дохід зріс майже до 8 000 доларів на рік (додаткові 2 600 доларів на людину).
Ця тенденція проявляється й у зростанні банківських депозитів:
- У 2021 році населення РФ збільшило свої вклади на 18 млрд доларів.
- У 2024 році приріст становив уже 126 млрд доларів.
- Норма накопичень у банках зросла з 2,6% до 11,5% – тобто в чотири рази.
- Крім того, сформувалися надлишкові накопичення поза банками – 93 млрд доларів, що є новим явищем для РФ.
Економічна ситуація дещо нагадує США під час Другої світової війни: зростання зайнятості, промислового виробництва та накопичень. Тому фактор фінансових труднощів, який міг би змусити суспільство критично сприймати війну, фактично відсутній. Навпаки, для багатьох війна стала джерелом збагачення, що значно посилює її суспільну підтримку.
Маніпуляція моральними чинниками та втратами
Якщо економічні вигоди для населення є ключовим стимулом лояльності, то моральний осуд війни та фактор втрат повинні б створювати противагу. Проте російська пропаганда ефективно нейтралізує ці аспекти.
- Пропаганда створює «міф війни» – вона не тільки виправдовує агресію, а й романтизує її, просуваючи образ «героїчних бійців», які отримують соціальні бонуси.
- Фактор втрат стає «невидимим». Оцінки загиблих серед російських військових досягають 500 000 осіб за три роки. Однак це лише 0,33% населення РФ – тобто на 1 000 осіб припадає всього три загиблих. Для невеликого містечка з населенням 5 000 осіб це означає 15 загиблих за три роки – статистично непомітна втрата, яка не викликає масового спротиву.
Подібне спостерігалося і під час пандемії COVID-19: попри 760 000 смертей у РФ, багато росіян досі вірять, що пандемію «вигадали». Тому подібне сприйняття втрат на війні – цілком логічне продовження цього тренду.
Помилки СРСР та новий підхід Кремля
Дехто проводить паралелі між вторгненням РФ в Україну та війною в Афганістані, що врешті призвела до розпаду СРСР. Але ключова відмінність у підході сучасної влади РФ:
- Мінімальне використання строковиків – основну частину війська формують контрактники.
- Ставка на фінансову мотивацію – замість примусового призову, військовим платять зарплати, які значно перевищують середні доходи в провінційних регіонах.
- Зростання загального добробуту – політика Кремля спрямована на збереження економічної стабільності та збільшення доходів населення навіть у умовах санкцій.
- Формування «нової суспільної міфології» – війна подається не лише як обов’язок, а й як можливість соціального ліфту: учасники бойових дій отримують посади в держструктурах, їх медійно просувають.
Таким чином, підтримка війни значною мірою базується не на ідеології, а на прагматичній вигоді для значної частини населення.
Що робити Україні?
Оцінюючи ситуацію в РФ, необхідно позбутися ілюзій щодо швидкого краху режиму через економічний фактор. Росіяни не відчувають фінансової кризи, а навпаки – багато хто став жити краще.
Тому Україні потрібно:
- Запускати власну економічну модель розвитку в умовах війни. Це критично важливо для довготривалого опору.
- Адекватно оцінювати стан РФ без недооцінки суперника.
- Формувати стратегічну відповідь – посилювати економічну витривалість, інтегруватися у світові ринки та зменшувати залежність від зовнішньої допомоги.
Реальна картина вимагає прагматичного підходу: перемога України можлива лише за умови, що економічний фронт буде не менш сильним, ніж військовий.
Нагадаємо, що Пірс Морган анонсував 90-хвилинне інтерв’ю з Зеленським. Дізнайтесь, коли і де дивитися.